Напружені години «дерибану»

Учора урядовці підготували та презентували народові головний фінансовий документ наступного року. Продуктивність роботи Міністерства фінансів вражає: державний кошторис–2011 на базі нового Податкового кодексу явився на світ буквально через кілька днів після ухвалення того самого кодексу. Очільник Мінфіну Федір Ярошенко гордо показав на телекамери товстий фоліант блакитного кольору та повідомив, що якби його формували за старою податковою системою, ця книга була би у кілька разів об’ємнішою.

Кредиторам має сподобатися

Державний бюджет, судячи зі слів його авторів, буде жорстким, але справедливим. Тобто планується значне скорочення на адміністративний апарат, чиновникам — особливо дрібним — накажуть тугіше затягнути паски. Але «священну корову» нинішньої влади — соціальні пільги — вирішено не чіпати. Навіть навпаки, суми допомог, пільг мають суттєво зрости. Наприклад, допомогу при народженні дитини обіцяли збільшити у півтора раза. Такий підхід до формування дер­жавного кошторису вже завтра експерти можуть назвати популістським.

Підозра у нереальності цифр загострюється, коли починаєш розуміти, що деякі подані Мінфіном показники підозріло нагадують вимоги Міжнародного валютного фонду до нашої країни. Для отримання чергового траншу кредиту. Серед них — обіцянка скоротити дефіцит держбюджету до 3%. Хоча навіть iз поданих урядовцями цифр такий показник аж ніяк не вимальовується. Остаточну «усушку–утряску» можливостей української економіки планують завершити до десятої години ранку в п’ятницю. Й одразу ж передати свій витвір на розгляд слухняним депутатам із правлячої коаліції. Котрі, до речі, аж ніяк не обіцяють так само слухняно за нього голосувати: ділити між собою чужі гроші — це дуже непросто, навіть незважаючи на спільні політичні погляди. Втім дата Х для влади — 23 грудня. Саме до цього дня керівництво держави пообіцяло ухвалити кошторис нашої країни під куполом парламенту.

Про документ — тільки добре!

І міністр фінансів, і Прем’єр у два голоси намагалися розповісти про всі можливі переваги своєї праці. Перше — податковий тиск зменшується майже на один відсоток. Тобто якщо у 2010–му через бюджет розподілялося 29,6% ВВП, то у наступному — всього лише 28,7%. «Це відповідь на брехню, що Податковий кодекс збільшує навантаження на економіку. Ще раз підкреслюю — зменшує!» — ображено мовив Микола Азаров. «У Росії цей показник становить у нинішньому році 30%, а у 2012—2013 зросте до 35%», — зробив неполіткоректне порівняння Федір Ярошенко.

Друге нововведення — державні запозичення скоротяться на третину і здійснюватимуть тільки для обслуговування держборгу. Тобто Україна, за словами очільника Мінфіну, вже не буде бездумно залізати у борг. Хоча й від кредитів МВФ не відмовлятиметься. «Це дуже дешеві гроші», — парирував Ярошенко. Тож показник держборгу, за планами влади, має скоротитися зі 131 нинішніх до 91 млрд. гривень у 2011 році. Для порівняння: у 2007 році він становив 10 млрд., в 2008 — 33, в 2009 — 121 мільярд. Пообіцяла влада і суттєво скоротити кількість виданих державних гарантій. «Тільки задля проведення «Євро–2012» та інших проектів державного значення», — пообіцяли Микола Азаров та Федір Ярошенко.

Загальнодержавні видатки скоротять на 23%. Економії очікують досягти насамперед унаслідок проведення адміністративної реформи. У чиновників «відріжуть» 1 млрд. гривень: такою має бути економія коштів на утримання органів державної влади. Як саме працевлаштовуватимуть сьогоднішніх «зайвих» клерків, їхні старші колеги не уточнили, а міністр фінансів зазначив, що скорочення — задоволення не з дешевих: кожен iз тих, кого звільняють, отримує грошову компенсацію.

Передбачена у кошторисі і пенсійна реформа — вона й має скоротити дефіцит Пенсійного фонду на третину. «Завдяки тому, що ми наводимо лад у фонді, зменшиться необхідність його підтримки з держбюджету», — мрійливо констатував Микола Азаров.

Народжувати, народжувати і ще раз народжувати!

«Вивільнені» кошти у практично бездефіцитній українській економіці влада щедрою рукою вливатиме окремим громадам та соціально незахищеним землякам. «Субвенції місцевим бюджетам зростуть на 10 млрд. гривень. В 3,6 раза зросте фонд розвитку місцевих бюджетів: з 15 до 37%», — доповів Федір Ярошенко.

Один мільярд гривень влада додасть нашій безкоштовній і нереформованій медицині. Питання — скільки з них перепаде елітним клінікам для чиновників, а скільки — пересічним медичних закладам для народу — залишилося за кадром. 600 млн. гривень додадуть на охорону навколишнього середовища, а 500 — на фізичний та духовний (!) розвиток. Зростуть стипендії, виплати сім’ям із дітьми, дітям–інвалідам, багатодітним сім’ям. Крім того, в 1,6 раза збільшаться розміри допомоги при народженні дитини.

Уряд прогнозує, що значно більше українців захочуть скористатися пільгами при оплаті комунальних рахунків, і збільшив фінансування цієї статті на 20%. На два мільярди гривень міністр фінансів пообіцяв збільшити видатки на вітчизняну армію. «Це, може, й небагато, — щиро зізнався Федір Ярошенко й багатозначно не завершив фразу, — але з огляду на фінансову кризу...». Детальніше вести мову про видатки міністр не захотів. Очевидно, сам вважав, що його пропозиції — не більше, ніж чернетка.

РІВНЯЙМОСЬ НА ЦИФРИ

Головні показники Держбюджету 2011 року

Зведений бюджет 360 млрд. грн.

Місцеві бюджети 81 млрд. грн.

Номінальний ВВП 1 трлн. 253 млрд. грн.

Зростання ВВП 4,5%

Інфляція 8,9%

Доходи 279 млрд. грн.

Видатки 329 млрд. грн.

ЦИТАТА

Імейл — замість конверта з маркою

«Моя мрія — мати невеликий Мінфін, 400—500 осіб, не більше, — відповів міністр Ярошенко на питання, скільки людей планує він скоротити у власному відомстві для економії бюджетних коштів. — Але це залежатиме не тільки від нас. Скажімо, міністерство нині, до переходу на електронну форму спілкування, отримує тільки вхідної пошти 120 тисяч штук щомісяця. Апарат Прем’єр–міністра, до речі, — 900 тисяч».

А ТИМ ЧАСОМ...

А нам ваші накази — не указ, Миколо Яновичу!

Натомість суворі будні показують, що наші чиновники діють у протилежному напрямку від обіцяного. А суворе попередження Прем’єр–міністра не тринькати гроші та не купувати дорогі автівки під час кризи, як виявилося, стосується тільки його підлеглих. Усі пам’ятають, як пристрасно Микола Азаров вимагав звільнення дніпропетровського чиновника за придбання «Лексуса». Але вчора не зронив жодного слова, коли такі витівки дозволило собі Держуправління справами: витратило 2,4 млн. гривень на придбання шести автомобілів представницького класу. Йдеться про машини «Фольксваген» вартістю близько 400 тисяч гривень за кожну, але не повідомляється назв марок.

Трохи раніше ДУС уже здійснювала масштабну закупівлю машин: по 20 автівок класу «В» і «Д» за 8 млн. гривень. Ще раніше президентська служба поповнила свій автопарк трьома «Тойотами–Секвойя» вартістю 130 тисяч кожна. А, скажімо, аеропорт «Бориспіль» витратив на дев’ять новеньких машинок трохи більше двох мільйонів гривень. Найімовірніше, йдеться про «Тойота Камрі». Державна адміністрація залізничного транспорту готується до придбання п’яти машин представницького класу, а компанія «Київгаз», що періодично скаржиться на нестачу фінансів, стала власником новинки ринку — позашляховика «Хюндай ІХ35».