Як я секс–туристкою не стала

Упродовж останніх років авторка цього матеріалу не раз побувала в Туреччині та Єгипті. І щоразу після повернення «підколювали»: «І як там, секс–туризм процвітає? А слабо про це написати?». Нарешті я «дозріла», фактажу зібралось достатньо!

«В Україні ми б і не знали, що такі привабливі!»

З досвідом курортних романів у мене взагалі не дуже, бо зазвичай їздила «зі своїм самоваром». Уперше без чоловічого супроводу потрапила кілька років тому в Шарм–ель–Шейх. Приїхали тоді з приятелькою на тиждень. Може, так би й просиділи без пригод усі дні у своїх «п’яти зірках» iз вишколеною обслугою, якби перед від’їздом не вибралися в місто по сувеніри. Молодості обоє не першої, параметри 90–60–90 — не про нас, глибоких декольте і міні не вдягали, але не встигли відійти і ста метрів від готелю, як за нами вчепилися двоє юних єгиптян. Нічого такі хлопці, і навіть компліменти їхні ламаною анг­лійською слухати було прикольно. Але компанія ровесників наших дітей ні на вечір, ні тим паче на ніч, як вони прозоро натякали, в наші плани аж ніяк не входила. Переконувати хлопчиків у цьому довелося з годину, впродовж якої вони ходили за нами тінню, час від часу видаючи перли на кшталт: «Чому я тобі не подобаюсь? Я можу бути твоїм хабібі (тобто коханим) і зробити тебе щасливою!». Відчепились аж коли почули слово «поліція». Але «мій» на прощання оптимістично пообіцяв чекати завтра ввечері біля готелю: «Може, ти передумаєш! Я проситиму Аллаха!».

Пізніше ми дізналися від бувалої любительки Єгипту Марини, з якою розговорилися ввечері в готельному барі, що такі хлопчики постійно «охмуряють» туристок, причому якраз жінки середнього віку користуються популярністю. Курортні жиголо вважають, що серед таких швидше знайдеться сексуально невдоволена і водночас грошовита та щедра. Для прагматичніших європейок навіть існують приблизні розцінки. Нашим же, зрозумівши слабинку, навчилися майстерно вішати на вуха локшину «про любов», заплутавшись у якій, жінки легко розлучаються з грішми заради солодкомовних коханців. Платять у барах і нічних клубах, за спільні екскурсії чи зняту «для кохання» квартиру, роблять дрібні й солідні подарунки. Та вже й сам секс — непоганий подарунок, адже позашлюбні статеві стосунки в мусульманській країні суворо заборонені, а на одруження часом доводиться заробляти довго. Зате з європейськими жінками одружитися — раз плюнути. Тобто укласти специфічний орфі–шлюб за смішні гроші у будь–якій нотаріальній конторі. Жартома його ще називають «дозволом на секс». Бо чи не єдине право, яке він забезпечує, — це бути тет–а–тет у квартирі чи готельному номері.

38–річна Марина після третього віскі з льодом зізналася, що таким чином виходила у Хургаді заміж аж тричі, але чоловічого міні–гарему не має, бо щоб те «орфі» анулювати — вистачає просто порвати документ. Записала я і кілька підказаних нею помічних від єгипетських мачо слів з їх рідної мови: «харам» — гріх, «халас» — досить, «ємши» — відчепись. Тим більше що того дня в Шармі довелося пережити ще дві «приємності». У фруктовій ятці, поки я, навантажена пакетами, розплачувалася за гранати та інжир, якийсь «тутанхамон» устиг підскочити ззаду, за 2 секунди облапати моє волосся та плечі і знову шаснути у підсобку. А в таксі дістав водій, який на швидкості під 100 та ще й на поворотах то озирався на мене, то зазирав в очі приятельці. Вийшовши з авто, ми розреготалися: «В Україні ми б і не знали, що такі до чорта привабливі!...»

«Де ти, мачо?»

Читачі, можливо, пригадують мою подругу Марійку, героїню матеріалу про пошук іноземних женихів через інтернет («Душа у павутині», «УМ» від 2 грудня 2009 року). Наприкінці я там писала, що в закордонних принців моя 43–річна подружка вірити перестала, однак із відповідними сайтами так і не порвала, все на щось сподіваючись. Відтак «висиділа» собі там типового курортного жиголо в особі тимчасово безробітного 40–річного менеджера з Анталії. Тим самим відкривши для себе існування давно апробованого жінками різних країн «пошуковика» курортних кавалерів. Тур триває максимум три тижні, часу на знайомство обмаль, а стрибати в ліжко з незнайомцем — небезпечно і підходить не всім. Завдяки ж попередньому інтернет–спілкуванню про мужчинку все–таки багато можна дізнатися. Тож туристки, плануючи подорож, починають активно цікавитись чоловіками з регіону, в який збираються їхати. Курорт­ним мачо теж добре відомо, на яких сайтах краще тусуватися.

Так ось, коли ми вже чекали в Борисполі на рейс «Київ—Анталія», моя Марійка, опустивши додолу очі, видала: «Вибач, що не сказала раніше, але... нас там зустрічатимуть... Розумієш, я в неті з мужиком познайомилась — приємний такий, симпатичний — ну чого, думаю, не зустрітися, якщо буде можливість? Це ж ні до чого не зобов’язує». Не буду вдаватися в деталі цієї зустрічі, скажу лише, що турок, який уже в аеропорту дивився на Марійку закоханими очима, виявився звичайним курортним напівальфонсом iз десятками номерів жінок з України та Росії. Відверто гроші за секс, в якому був віртуозом, він із них не брав, але, будучи чудовим психологом, завжди обставляв все так, що вони самі давали чи без віддачі позичали певні суми, возили подарунки, спиртне, сигарети тощо. Про все це ми дізналися ще не скоро — після своєрідного розслідування. А тоді в Анталії він так закрутив подрузі голову, що бачила я її максимум три години на день. Тобто відпочивати мені довелось, по суті, самій.

Який секс–туризм? Просто романтика

А тепер — про те, що відчула «на власній шкірі». Спочатку — в прямому розумінні, бо записалася необачно на масаж, не оговоривши, щоб його робила жінка. Але звідки я знала, що масажистом виявиться молодий красунчик з тілом атлета і при таких даних чомусь все одно сексуально стурбований. Тож упродовж трьох сеансів я так жодного разу і не змогла розслабитись, бо масажиста так і тягнуло потрапити рукою трохи «не туди». На зауваження реакція була одна: Халіл бухався на коліна, клав руку на серце і ламаною англійською запевняв, що це «тільки масаж!». На закінчення ж постійно кликав мене на... дискотеку. Скандалити і створювати хлопцеві неприємності не хотілося, тому на четвертий сеанс уже просто не пішла. Але скажу відверто: якщо жінці чоловічої ласки бракує, то з таким масажистом в атмосфері кімнати з аромалампами, аромамаслами і специфічною музикою дах може зірвати і в найпоряднішої дами. Тому масажі нерідко продовжуються в номерах чи на зйомних квартирах.

Моєю наступною помилкою був жартівливий комплімент старшому менеджеру ресторану з метою «забронювати» улюблений столик. Після цього за мною постійно бігав якийсь «поварьонок» iз записками від шефа, в яких той призначав побачення в місті. Побачень цих не хотілось, тому всі наступні мої трапези в ресторані супроводжувалися ображеними поглядами. Черговим же «претендентом» став головний готельний сек’юріті, який постійно крадькома тицяв мікроскопічні трояндочки і все кликав «посидіти, як друзі» десь поза готелем. До речі, в місті було те саме. Жодна з моїх прогулянок (у найскромнішому вигляді і темних окулярах на півобличчя) не обійшлася без того, щоб «на хвіст не впав» черговий турецький мачо у віковому діапазоні від 20 до 60. Переконалася, що найкраще вдається їх відчепити відвертим повідомленням, що місцевого бойфренда вже маєш, а ще краще удавано поговорити з ним по телефону англійською, вживаючи турецьке слово «ашким» (коханий).

Розповідала все це, аби дати зрозуміти — навіть у жінки за сорок з немодельною зовнішністю кавалерів на тамтешніх курортах вибір великий. І якщо комусь потрібен секс — його забезпечать у широкому асортименті. Інша справа, що їдуть туди наші нещасливі в особистому жінки не власне за сексом як фізіологічною потребою, а за певною романтичною ілюзією. От і процвітає махровим цвітом «хабібо–ашкимівщина», бо є і попит, і пропозиція. Жіночі фінансові витрати при цьому часто присутні. Але не так, як це передбачає купівля кохання чоловіками, приміром, у Таїланді. Психологи стверджують, що жіночий секс–туризм докорінно відрізняється від чоловічого. На їхню думку, чоловіки–ловеласи на курортах просто продовжують робити те саме, що і вдома. Серед слабкої ж статі курортного щастя, як правило, шукають ті, у кого вдома стосунків нема або ж вони ніякі. Але вдома жінки тримають себе в рамках заради репутації, та й можливостей таких нема, а вже на берегах теплих морів віжки відпускають.

До речі, сам термін «секс–туризм» придумали журналісти. Жінки ж в усьому світі називають це «романтичними подорожами»...

ЩО ДУМАЄ ЖІНКА?

Поки моя подруга Марійка розважалася з турком, у мене була купа часу для дослідження теми цього самого секс–туризму. Насамперед, у розмовах із жінками, яких «поодинці» в нашому «п’ятизірковику» на 800 гостей виявилося чимало. Я просто підходила до них на пляжі чи терасі бару над морем, показувала журналістське посвідчення і пояснювала, про що хочу написати. На анонімні коментарі погодилося 10 із 14 туристок. Я вибрала кілька характерних точок зору.

Ганна, 30 років,
менеджер зі Львова, розлучена:

— Мене дуже втомлюють люди, тому у відпустку люблю їздити сама. Як правило, завжди закручується романчик. Турки красиво залицяються, вони палкі. Звичайно, їжджу на курорти не за сексом, бо з цим і дома проблем нема. Але якщо це частина приємного відпочинку — то чому ні? Я — жінка вільна. Платити чоловікові за інтим? Ще чого не вистачало! Але якщо він старається для мене, то і мені приємно робити йому подарунки, чи привезти кілька блоків сигарет, які тут значно дорожчі.

Ольга, 43 роки,
працівниця банку з Москви, заміжня:

— У мене тут уже три роки постійний курортний кавалер. Між зустрічами переписуємось з ним в інтернеті, часом зідзвонюємось. Це красивий молодий хлопчик, який працює звичайним продавцем у магазині. Мені з ним дуже добре, але я розумію, що йому не по кишені водити мене в дорогі ресторани. Тому скрізь плачу за нього, бо вважаю, що при цьому все одно оплачую власне задоволення — бути з ким я хочу і де я хочу. А з чоловіком наші стосунки давно перетворились у сіру буденну звичку.

Тетяна, 52 роки,
власниця фірми з Києва, вдова:

— Ввважаю, що достойніше бути покупцем, ніж товаром. У мене дуже напружена робота, на шури–мури нема ні часу, ні сил. До того ж нашим чоловікам подавай молодших, або вони вже взагалі нічого не хочуть. А тут я завжди почуваю себе бажаною. Навіть якщо вони зі своїми компліментами та пристрастями прикидаються, то ілюзія все одно приємна. А щастя, як відомо, не в грошах. До того ж мені ніколи не доводилось платити «по прайсу» за раз чи за ніч. Усе зовсім не принизливо, як ви, може, собі уявляєте.