ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Одразу впадає в око щорічне повищення дизайнерської та поліграфічної якості мистецьких альбомів та краєзнавчих видань. Як на мене, то на першість в останній підномінації претендують насамперед «Легендарні села України» (К.: Книга). Радує розмаїття книг про Крим — такого асортименту жодна з областей України не має. Особисто мені приємно, що Закарпаття представлене тут книгою професора Сергія Федаки «Ужгород крізь віки» (Ужгород: Патент) — навіть не знаю, хто б ще з такою любов’ю міг описати старе місто. Побільшало не просто каталогів окремих митців, а альбомів–досліджень. Книга Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900–1939» (К.: Родовід; А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА) — взірцева. На жаль, мало з’являється видань з фотомистецтва, і тут буквально вразив альбом «Друге Міжнародне фотобієнале. Рівне. 2009» (Луцьк: Ініціал): шикарні майстри, класні фотографії, чудова поліграфія.

Василь КУЗАН

«Візитівка» — це номінація, де представлено технічно найдорожчі видавничі проекти. Згоден, що помітно виросла їхня якість: маю на увазі не суто поліграфічний глянс, а оригінальність авторських ідей, сміливість дизайнерських рішень, цілеспрямованість не лише на внутрішній ринок — вже майже не трапляються видання без англійських версій текстів. Отже, вибір для подарунків — і собі, й іншим — чималий. Але дивує ось що: весь комплект літератури, представленої на «Книжці року», можна автоматично, без ані найменшого колупання печі, везти на будь–яку міжнародну виставку. Чому цього ніколи не робилося й невідомо чи коли зробиться? Що ж до моїх пріоритетів, то першість у кожній підномінації віддав таким виданням: «Давня скульптура і пластика України від верхнього палеоліту до розвинутого Середньовіччя» (К.: Родовід); «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття» (Опішне: Українське Народознавство); «Україна. Фортеці, замки, палаци. . . (К.: Картографія).

Олександер КРАСЮК

Надподією серед мистецьких видань для мене є книжка «Сорочинський іконостас» (К.: Родовід), — у нас таких пам’яток живопису, як у церкві в Сорочинцях, фактично не збереглося (хоча є певна аналогія з Троїцькою надбрамною церквою, яка є головним входом до Києво–Печерської Лаври; йдеться про один і той–таки період — 30—40–ві роки XVIII ст. ) На другому місці — книжка «Українські мистці Парижа. 1900 — 1939» (К.: Родовід, А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА) — енциклопедичне видання, що воно відкриває ту частину історії нашого мистецтва, яка в радянські часи не була досліджена. А ще — книга видатного нашого композитора, твори якого належать до світової класики, Валентина Сильвестрова «Дождаться музыки. Лекции–беседы» (К.: Дух і Літера).

Що ж стосується туристичної літератури, то якістю видань у цій категорії я не задоволений. Одна з таких — «Киев. 24 экскурсии по городу и окрестностям» (Х.: Библекс). Я киянин, працював екскурсоводом 15 років, і тому давно цікавлюсь, як укладаються та рекомендуються ці маршрути в різних путівниках. Більшість такого кшталту книжок я навіть не хочу в руки брати. Почати варто було б з того, що книжка, видана на поганому папері, не може називатися туристичним путівником.

Сергій ГРАБАР

Так само, як і колеги, вважаю дослідження «Опішнянська миска» та книгу Валентина Сильвестрова культурологічними подіями нинішнього сезону. А серед краєзнавчих видань виділила би «Покуття» (Л.: Манускрипт–Львів) — це, як тепер кажуть, «три в одному»: серйозне історико–етнографічне дослідження, чудово ілюстрований путівник для серйозного мандрівника, енциклопедія побуту. Плюс зразкові дизайн і поліграфія.

Галина РОДІНА

КОРОТКІ СПИСКИ

Продовжуємо публікувати Короткі списки найрезонансніших видань нинішнього літературно–книжкового сезону. Лавреатів буде названо на урочистій церемонії наприкінці грудня, тому поки що номінаційні шорт–листи подаємо за абеткою.

Номінація «ВІЗИТІВКА»

Мистецтво

Друге Міжнародне фотобієнале. Рівне. 2009. – Луцьк: Ініціал, 200 с.(с)

Інна ДОРОФІЄНКО, Людмила МІЛЯЄВА, Ольга РУТКОВСЬКА. Сорочинський іконостас. – К.: Родовід, 168 с.(п)

Петро КАРПАНЮК, Сергій ПОЛЕГЕНЬКИЙ. Українська святочна картка. – К.: Барви, 216 с.(п)

Ярослав КРАВЧЕНКО. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. – К.: Майстерня книги; Оранта, 400 с.(ф)

Михайло Бойчук (альбом–каталог збережених творів). – К.: Майстерня книги, 124 с.(ф)

Народне зодчество. Сер. «Архітектурні перлини України». – К.: Мистецтво, 320 с.(с)

Віта СУСАК. Українські мистці Парижа. 1900–1939. – К.: Родовід; А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 408 с.(п)

Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика

Леонтій ВОЙТОВИЧ. Формування кримськотатарського народу. Вступ до етногенезу. – Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 214 с.(о)

Дмитро ДОРОШЕНКО. Слов’янський світ у минулому й сучасному. – К.: Темпора, 784 с.(п)

Лариса МАСЕНКО. Нариси з соціолінгвістики. – К.: Києво–Могилянська академія, 243 с.(о)

Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 672 с.(с)

Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт–Петербурзі). – Опішне: Українське Народознавство, 632 с.(п)

Валерій СТАРКОВ. Традиційна ігрова культура населення України. – К.: Інститут археографії та джерелознавства НАНУ, 402 с.(о)

Костянтин ТИЩЕНКО. Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник–довідник. – Тернопіль: Мандрівець, 240 с.(п)

Краєзнавча і туристична література

Василь ГАЛАЙБА, Валерій ГРУЗІН, Марія КАДОМСЬКА, Дмитро МАЛАКОВ. Прорізна. Ярославів Вал. Сер. «Історія однієї вулиці». – К.: Амадей, 304 с.(с)

Віктор ЖАДЬКО. Черкащина. Універсальна енциклопедія. – К.: Експрес–Поліграф, 1104 с.(п)

А.С.ІВЧЕНКО. Найвидатніші храми України. – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 224 с.(п)

Андрій ІВЧЕНКО, Олександр ПАРХОМЕНКО. Україна. Фортеці, замки, палаци… – К.: Картографія, 600 с.(о)

Покуття. – Л.: Манускрипт–Львів, 456 с.(п)

Х.Й.РОГЛЄВ. Ю.Л.БОШИЦЬКИЙ, І.А.ГОЛУБАХА, Г.Б.МУНІН. Легендарні села України. Сер. «Культурно–історична спадщина України». – К.: Книга, 256 с.(п)

Україна для шукачів пригод. – К.: Дуліби, 268 с.(п)

А СУДДІ ХТО?

Експерти номінації «ВІЗИТІВКА»

1. Сергій ВАСИЛЬЄВ Оглядач з питань культури газети «Комерсант–Weekеnd»

2. Володимир ВОЙТЕНКО Головний редактор журналу «КІNО–КОЛО»

3. Лариса ГОЛОВАТА Заступник директора Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника

4. Ірина ГОПАНЧУК Доцент кафедри слов’янської філології КиМУ

5. Дмитро ГОРБАЧОВ Професор Інституту театрального мистецтва ім. Карпенка–Карого

6. Сергій ГРАБАР Письменник

7. Олександер КРАСЮК Культуролог, перекладач

8. Ольга КРЕКОТЕНЬ Помічник аташе з питань культури Посольства США

9. Юрій КРУЛІКОВСЬКИЙ Директор Фонду сприяння розвитку мистецтв

10. Василь КУЗАН Письменник, начальник райвідділу культури на Закарпатті

11. Дмитро МАЛАКОВ Заступник директора з наукової роботи Музею історії Києва

12. Лілія НІКІТІНА Заслужений діяч культури України

13. Галина РОДІНА Директор Центру рейтинґових досліджень «Еліт–Профі»

14. Костянтин РОДИК Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»

15. Артур РУДЗИЦЬКИЙ Керівник Української секції Асоціації Європейських Журналістів

16. Ігор СТЕПУРІН Генеральний директор «Самміт–книга»

17. Людмила ТАРАН Оглядач газети «Вечірній Київ»

18. Світлана ШЛІПЧЕНКО Старший науковий працівник Інституту
філософії НАНУ