Зачаровував голосом і не мав зіркової хвороби: як Анатолій Солов’яненко прославляв Україну у світі — розповідь дружини Світлани
Уже чверть століття знаменитий український тенор Анатолій Солов’яненко співає ангелам. >>
Останні кілька років кінофестивалі в Україні почали родити, як гриби після дощу: київський, одеський і вже тиждень, як офіційно існує фестиваль ще й у Рівному. Від двох перших форумів його відрізняє концепція й мета: DVERY (читається як «двері», частинка very (англ. дуже) має смислове навантаження) — фестиваль аматорського кіно з шляхетною ідеєю — створити рух у середовищі креативної молоді з периферії. Так вирішили молоді чиновники Рівненщини, яких не зупиняє той факт, що це абсолютно далекий від кіновиробництва регіон, а у самому Рівному аж два кінотеатри. «Ми переконані, що в містах і селах багато талановитих людей, які пропадають. І ми хочемо дати їм можливість реалізувати себе, налагодити з ними комунікацію, щоб це не був закритий світ», — пояснює «УМ» Олексій Губанов, 33–річний заступник голови Рівненської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Фестиваль DVERY реалізують у рамках концепції сталого розвитку регіону «Західна брама»: бюджетних коштів на нього не передбачено, але вже існує формальна підтримка Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту — на рівні заступника міністра Світлани Толстоухової (на Мінкульт, очевидно, обізнані рівненські чиновники не сподіваються), а це означає, якщо почин виявиться вдалим, можна розраховувати й на державні кошти. Наразі ж ентузіасти з обладміністрації покладаються на ресурси, які їм можуть надати так звані партнери фестивалю або члени експертної групи: відомий за проектами на «1+1» продюсер Володимир Оселедчик, син президента Київського міжнародного фестивалю Богдана Ступки — Остап Ступка та кіносценарист і поет Станіслав Чернілевський (цей список ще розширюватимуть). Вони виконуватимуть і функції журі.
Аматорський кінофестиваль передбачає кілька етапів роботи. Перший — конкурс кіносценаріїв, який триватиме до 15 лютого (цей етап супроводжуватимуть кілька майстер–класів із спеціалістами з кіновиробництва, а сам конкурс, можливо, судитимуть Сергій Жадан і брати Капранови). Другий — конкурс відеоробіт, які зніматимуть за сценаріями–переможцями — триватиме до 15 червня. Третій — власне, фестиваль, тобто перегляд готових робіт і визначення лауреатів. Хоча самого призу й винагороди ще не існує — все це перебуває на стадії доопрацювання. Роботи будуть приймати через інтерактивний портал (dvery.rv.ua): надісланий матеріал у дистанційному режимі опрацьовуватимуть експерти й виголошуватимуть свої вердикти.
Оскільки це фестиваль аматорського кіно, то всі витрати мають бути малобюджетними. «Звісно, не йдеться про дорогі повнометражні картини, а про короткометражні цікаві речі. Якщо виникне необхідність створення декорацій чи допомоги з обладнанням, то ми сподіваємося на підтримку наших експертів. Зрештою, є багато студентів старших курсів у творчих вишах, які шукають цікаві сценарії, і за підтримки того ж Оселедчика чи Чернілевського можуть брати участь у зйомках. Але якщо ми говоримо про аматорське кіно, то у нас немає обмежень щодо формату — фільм може бути знятий і на телефон», — доводить Губанов. Крім волонтерської роботи Оселедчика, Ступки та Чернілевського, другим стовпом фестивалю DVERY є кінотеатр «Ера», що стане центром аматорського кінофоруму.
Отже, з найбільшим злом національних кінофорумів — грошима — у аматорського кінофестивалю проблем не буде («Це недорогий фестиваль, він дешевший за конкурс краси, який ми проводили недавно», — каже Губанов), підтримка теоретиків і практиків від кіно також є. Залишається лише чекати на наплив креативної молоді (очевидно, вже після того, як у сільських школах та бібліотеках підключать інтернет) й сподіватися, що влада вкотре не обдурить.
— Я долучився до фестивалю в процесі роботи над логотипом і назвою. Опрацьовую наразі приз фестивалю — офіційну статуетку, робоча назва якої «Залізні двері». Також ми працюємо над основною нагородою: це має бути щось неординарне, наприклад, зелене світло в Університет Карпенка–Карого. Думаю, згодом можна буде говорити й про створення кіноконцерну під назвою Polissyawood (усміхається), основними співробітниками якого будуть переможці фестивалю DVERY. Зробимо Рівне столицею кіно!
Володимир Оселедчик,
продюсер, викладач Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені Карпенка–Карого:
— Я погодився на співпрацю в цьому проекті, бо мені цікава ідея активізувати соціальне середовище, де людям немає чим займатися. І зайнятість у цьому фестивалі вимагає не так багато часу, як здається. Крім того, мене це цікавить як викладача — я художній керівник першого й п’ятого курсів режисерів та продюсерів в університеті Карпенка–Карого. Наразі ми плануємо проводити в рамках фестивалю консультативні семінари й майстер–класи.
Андрій Халпахчі,
генеральний директор КМКФ «Молодість»:
— У радянський період були дуже популярні формати аматорських фестивалів. Був фестиваль аматорського кіно у Сосниці, на довженківських місцях. Існувала також федерація аматорського кіно, її мережа є у всьому світі. Добре, що існують такі речі. Це як дозвілля, розвага, адже аматорським кіно може займатися будь–хто, знімаючи навіть на телефон. Інколи з цих аматорів виходять і професійні люди.
Уже чверть століття знаменитий український тенор Анатолій Солов’яненко співає ангелам. >>
Свого часу, коли я відвідувала місто Рівне, мені дуже сподобався пам’ятник Уласові Самчуку. >>
У Київському академічному театрі «Золоті Ворота» покажуть тонку психологічну виставу «Ковзанка», режисера Дмитра Леончика за твором литовської письменниці, журналістки, драматургині Лаури Сінтії Черняускайте. Жанр визначили як «хвилювання на одну дію». >>
Історію симпатичної дівчини, яка несподівано опиняється в центрі захопливої авантюри, пов’язаної з мистецтвом, розповідає стрічка «Коли ти вийдеш заміж?». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) є дві фрази, що максимально прояснюють його суть, попри екшн-оболонку. >>
До списку нематеріальної культурної спадщини людства елемент «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць», внесла Організація ЮНЕСКО. >>