Рівно 200 років тому, 25 листопада (за новим стилем), у родині рядового московського службовця народилася 13–та дитина. Хлопчика назвали Миколою. У дитинстві він дуже любив гратися в «доктора». А оскільки сім’я була чималенька, то «лікувати» завжди було кого. Батьки тоді і не здогадувалися, що їхній непосидючий допитливий нащадок усе життя покладе на допомогу людям, служіння Богу і стане всесвітньо відомим ученим, лікарем, педагогом і громадським діячем. Ідеться про Миколу Івановича Пирогова — неповторного експериментатора, який поєднав науку і віру і став прикладом для багатьох поколінь лікарів. Саме він уперше у світі використав ефірний наркоз у воєнно–польових умовах, став «батьком» гіпсової пов’язки при переломах і засновником військової хірургії, власноруч провів десятки тисяч операцій. А ще доктор Пирогов вирощував лікарські рослини, займався селекцією зернових культур, боровся з пияцтвом і безграмотністю на селі, писав непогані вірші та мемуари...