Бал для тернопільських «попелюшок»

Як відомо, саме на Тернопільщині знаходиться третина всіх старовинних замків та фортець України. На жаль, частина з них уже давно перетворилась на руїни, які навряд чи можна відреставрувати. Тож обласна влада вирішила терміново рятувати ті, які збереглися найкраще, вибравши дванадцять — зокрема, історичні споруди у Вишнівці, Микулинцях, Скалаті, Чорткові, Теребовлі, Язлівці.

Як повідомив «УМ» директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, наразі очолювана ним установа розробила спеціальну концепцію їнього відродження, яку розглянуть в обласній дер­ж­адміністрації та Мінрегіонбуді, після чого вирішуватимуть питання щодо державного фінансування. Утiм великі надії покладаються і на спонсорів та меценатів.

Голова Тернопільської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк вирішив, що цілком реально відновлювати замки, використовуючи винятково місцеві будівельні матеріали, на які область багата. Про це йшлося нещодавно на нараді з керівниками основних будівельних організацій області. Відтак останні погодилися профінансувати реконструкцію центральної частини славнозвісного палацу у Вишнівці Збаразького району — колишнього родового гнізда засновника Запорозької Січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який свого часу називали волинським Версалем. Історія споруди пов’язана також з іменами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Оноре де Бальзака. І це чи не єдиний палац в Україні, побудований у стилі французького Ренесансу, який зберіг свою архітектурну цілісність.

Але він потребує проведення великого обсягу затратних внутрішніх робіт. Наприклад, для повернення первісного вигляду тамтешнього Дзеркального залу, де відбувалися бали знаті, знадобилося 500 квадратних метрів одного лише декоративного паркету. Всього ж для відкриття «першої черги» Вишнівецького палацу, за підрахунками спеціалістів, потрібно близько 50 мільйонів гривень. І саме цьому об’єкту, який обласна влада планує перетворити на оригінальний культурно–мистецький комплекс, зараз приділяють найбільшу увагу. Є цікавий задум проводити там різні дійства, художнi виставки, фестивалі, зустрічі з митцями, облаштувати резиденцію–музей всесвітньо відомого художника, уродженця Тернопільщини Івана Марчука.

Наразі ж Дзеркальний зал терміново готують до першого в історії області «губернаторського» балу (можливо, новорічного), куди буде запрошено багато відомих персон і під час якого відбудеться благодійний аукціон зі збору коштів для подальшого відновлення пам’ятки.

Оприлюднив тернопільський очільник і деякі оригінальні ідеї щодо використання після реконструкції інших замків краю. Запропонувавши, приміром, у Микулинецькому проводити пивні фестивалі (пиво місцевого виробництва є відомим продуктом), а у Скалатському — облаштувати готель, стилізований під... в’язницю. Михайло Цимбалюк вважає, що це обов’язково приверне увагу зарубіжних туристів.

Треба сказати, що Тернопільщина вже має успішний приклад відродження таких пам’яток завдяки державному фінансуванню. Маю на увазi дуже популярний сьогодні серед туристів Збаразький замок, де проводять лицарські та готичні фестивалі, діють виставки старовинних ікон, зброї, годинників, меблів, органний зал. Не так давно відкрили навіть експозицію середньовічних знарядь для тортур, а в перспективі — відкриття туристичного маршруту численними підземними ходами.