Щоб не кортіло!

Зло для пацієнта, лікаря, держави та фармвиробника

Чому інколи прописані лікарем пігулки не допомагають подолати біль у животі, збити жар чи вгамувати кашель? Начебто і діагноз зрозумілий, і терапія питань не викликає, і лікар хороший, і пацієнт усіх рекомендацій дотримується, а результату немає. Перше, що спадає на думку, — препарат виявився неефективним, і його треба замінити. До речі, чимало хворих так і роблять. Утім, як застерігають спеціалісти, причина може бути зовсім інша. Саме цьому конкретному пацієнту міг потрапити до рук не справжній препарат, а його підробка. Це або пігулка зі значно меншим умістом належної діючої речовини, або «дещо» незрозумілого походження та складу, із відверто шкідливими для організму компонентами. Тому ліки й не принесли очікуваного полегшення.

Утім, як розповіли «УМ» співробітники Держлікінспекції, виробництво і розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів не лише створює загрозу для життя та здоров’я українців. Ділки, які заробляють гроші на штампуванні фальсифікату, завдають значних фінансових збитків державі та виробникам фармацевтичної продукції.

«Якби на ринку не було фальсифікованого лікарського засобу, то всі люди, які потребують лікування, купували б оригінальні препарати, — пояснює прес–секретар голови Держлікінспекції Олена Ліцоєва. — Оскільки ж на ринок потрапляють фальсифіковані ліки, частина пацієнтів купує підробку. І чесний виробник втрачає гроші. Крім того, якщо на ринку знаходять фальсифікат, то вилучають усю серію препарату. Таким чином, виробник на рівному місці втрачає гроші, які йому довелося використати на виробництво, перевезення тощо. І ці кошти, ясна річ, ніхто йому не повертає. А як інакше? Неможливо зібрати сотні, тисячі упаковок чи флаконів і по кожній одиниці розбиратися, справжня вона чи ні...»

На думку голови Держлікінспекції, головного державного інспектора України Олексія Соловйова, основна причина виробництва та розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів — це відсутність кримінальної відповідальності за такі дії. Адже сьогодні недобросовісний вітчизняний виробник несе лише адміністративну відповідальність за випуск неякісних лікарських засобів. Людина, яку спіймали на гарячому в підробленнi ліків, лише заплатить штраф від 1 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 306 гривень), а це ніяк не співвідноситься зі шкодою, якої може завдати застосування таких лікарських засобів. Торгівля фальсифікованими та неякісними лікарськими засобами також карається дуже невеликим штрафом — від 3 до 88 неоподаткованих мінімумів (від 51до 1496 гривень).

«Такого м’якого покарання, як у нас, немає більше ніде, — визнає Олена Ліцоєва. — А хіба невеликий штраф зупинить тих, хто збагачується за рахунок фальсифікації? Звісно, ні. Тому спеціалісти і кажуть: щоб узагалі не було фальсифікату, треба зробити покарання більш відчутним, щоб не кортiло порушувати закон».

У Китаї за підробку ліків можуть розстріляти

У вирішенні цієї проблеми українці збираються застосувати досвід розвинутих країн. Голова Держлікінспекції Олексій Соловйов нагадує, що термін ув’язнення коливається залежно від шкоди, завданої здоров’ю людини таким фальсифікованим засобом, від обсягів виробництва підробок. Зокрема, у США за виробництво та розповсюдження фальсифікованих та неякісних лікарських засобів людей позбавляють волі на термін від 20 років до довічного ув’язнення, у країнах Європи — до 10 років. У Китаї можуть посадити, а можуть і розстріляти — у випадках, коли виявляють дуже великі обсяги виготовлення фальсифікату, і ці ліки завдали серйозної шкоди здоров’ю пацієнтів або призвели до смерті хворих.

На тлі європейських законів наші виглядають надто поблажливими до порушників. Тому Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів запропонувала запровадити кримінальну відповідальність за виробництво та розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів iз терміном покарання 10 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ. Інспекція вже звернулася до Прем’єр–міністра України  Миколи Азарова з пропозицією підтримати таку ініціативу регуляторного органу. Фахівці переконані — якщо прийняти такі зміни до чинного законодавства, охочих підробляти медикаменти буде значно менше.

ФАКТ

За 10 місяців цього року Держлікінспекція виявила та заборонила 73 серії 26 найменувань фальсифікованих лікарських засобів.

ДО РЕЧІ

Фахівці Держлікінспекції опікуються тим, щоб у наших аптеках не було препаратів, потенційно небезпечних для споживачів. Це незареєстровані, неякісні та фальсифіковані лікарські засоби. Згідно з останніми даними, сьогодні на українському фармринку «обертається» від 1,5 до 1,8% таких ліків, а рік тому було близько 1%. На думку експертів, це не означає, що торік було менше підробних та поганих пігулок. Така динаміка пояснюється тим, що в країні покращився контроль за якістю медпрепаратів, побільшало перевірок. Відповідно, зросла і кількість виявлених порушень. До слова, в Європі частка «неправильних» ліків на ринку більша — 2—4%. Найімовірніше, це пов’язано з тим, що в країнах ЄС здійснюються більш ретельні перевірки якості будь–якої продукції, зокрема і медичних препаратів.