Дуля під куполом

17.11.2010
Дуля під куполом

Дуля на повітряних кулях дуже дратувала спікера. (Фото «Українських новин».)

Верховна Рада вчора постановила працювати аж до десятої години вечора. Дехто з депутатів припускав, що робота парламенту затягнеться і до півночі... Нардепи змушені перейти на особливий режим задля ухвалення Податкового кодексу. А дехто з парламентаріїв засів у сесійній залі ще в неділю ввечері. У кулуарах подейкували, що «регіонали» вирішили заночувати біля президії, щоб не дозволити опозиціонерам заблокувати трибуну вранці. Проект податкового закону, проти якого повстали малі й середні підприємці всієї країни, надійшов на друге читання із 4,5 тисяч поправок. «Регіонали» планують завершити штурмівщину в четвер.

 

А мармиза все одно крива

Уранці на робочі місця парламентарії розклали товстелезні зшивки паперу — текст проекту Податкового кодексу та супутні документи. Пригадується, раніше спікер Володимир Литвин закликав депутатів самотужки (із допомогою комп’ютерів або інших електронних пристроїв) вивчити текст документів, аби апарату ВР не довелося витрачатися на друк податкового «талмуда». І все ж народним депутатам підготували якийсь тираж. Щоправда, як розповіла представниця «НУНС» Ксенія Ляпіна, було роздано не 450, а 225 екземплярів.

Чи встигли депутати вивчити проект? «Навіть якби роздрукували 450 примірників, народні депутати не встигли б ознайомитись із текстом, — зазначила в коментарі «УМ» пані Ляпіна. — Важко розібратися у всіх тих «талмудах». Народні депутати здебільшого відстежують свої поправки, враховано їх чи ні. Цілісної ж картини ніхто не бачить. Ніхто, крім Міністерства фінансів. Що підтримує Мінфін — те й знайде підтримку зали».

Загалом Ксенія Ляпіна негативно оцінює проект кодексу, підготовлений урядом Азарова до другого читання. «Зміни були лише косметичними. Криву «рожу» трішки підпудрили, підмазали, але «рожа» все одно залишилась кривою», — зазначила депутатка в коментарі «УМ».

Дуля від опозиції

Представники опозиції, протестуючи проти ухвалення кодексу в унісон із вуличними підприємцями, пронесли в сесійну залу величезне гроно різнокольорових повітряних кульок. Вони причепили до них плакат із зображенням дулі й відпустили угору, під купол. Витівка опозиціонерів роздратувала Володимира Литвина, і той пригрозив оштрафувати винних. «Беріть драбину — і лізьте знімати», — не вгамовувався Голова. Пригадується, тактику надувних куль свого часу вже застосовувала Партія регіонів — коли, будучи в опозиції, протестувала проти НАТО.

Однією з вимог нинішньої опозиції було включення трансляції на площу перед Верховною Радою. Але коли дійшло до голосування, депутати з більшості «прокотили» це рішення... Та опозиціонери постійно нагадували спікеру, що варто все–таки ввімкнути трансляцію.

Представники більшості не хотіли створювати зайвий майданчик для супротивників. «Усі, хто хотів, могли внести свої правки в процесі. Все це — спроби пропіаритися, — зазначив у коментарі «УМ» голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. — Ви погляньте: там виступає лише кілька депутатів (ідеться про представників опозиції. — Авт.). Вони хочуть, щоб люди почули, як вони рвуть сорочку, як полум’яно виступають».

«Якщо треба, то іще працюватимемо в ночі»

Володимир Литвин зачитував номер кожної правки. Якщо її автор був присутній у залі й наполягав на розгляді — йому вмикали мікрофон. Якщо це був опозиційний депутат — він міг виговоритися, але сесійна зала голосувала, як собі хотіла. Точніше, не голосувала. Опозиційні правки рідко набирали бодай 30 голосів. Зате, якщо слухалися поправки від більшості, руху виникало значно більше. Показовий момент: 195–та правка. Коли автор, «регіонал» Юрій Воропаєв, обґрунтовував свою позицію, до урядової ложі на додаткову консультацію подалися екс–Прем’єр Анатолій Кінах і «диригент» голосувань Партії регіонів Михайло Чечетов. Перекинувшись кількома словами, вони подали сигнал: підтримати. Проте більшість не допрацювала: на табло висвітилося 217 голосів. «Регіонали» відразу здійняли галас, і Володимир Литвин із сарказмом оголосив, що, «зважаючи на наполегливі прохання», пропонується повернутися до питання. Під час другої спроби ліва частина сесійної зали мобілізувалася: вже 249 — «за».

Олександр Єфремов спрогнозував, що Податковий кодекс буде ухвалено до кінця четверга. Відповідаючи на запитання «УМ», чи «регіонали» й далі працюватимуть уночі, пан Єфремов сказав: «Якщо треба, і в четвер, і навіть у п’ятницю ми готові працювати до 22–ї. А в середу цей документ розглядатиметься на комітеті: треба систематизувати правки, щоб до четверга вийти на остаточний варіант».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>