Дітям війни — подвійну валер’янку

Закон України «Про соціальний захист дітей війни», що набув чинності 1 січня 2006 року, дотепер «шкутильгає» на обидві ноги — в державному бюджеті для його повного фінансування щороку бракує коштів. Отже, особам, яким на завершення Другої світової ще не виповнилося 18 років, замість заслуженого відпочинку доводиться «вибивати» доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму в установах Пенсійного фонду та в судових інстанціях. Ентузіазму додали керівники штабів політсил, які брали участь у виборах до місцевих органів влади. Найняті ними адвокати на піку любові до електорату безкоштовно оформляли позови про виплату заборгованих державою коштів, і діти війни у другій половині жовтня взяли «в облогу» Будинок правосуддя в обласному центрі Прикарпаття, аби власноруч передати петиції служителям Феміди. Окрім заяв, позивачі зазвичай «озброювалися» валідолом, валер’янкою та іншими заспокійливими засобами, щоб вистояти в довжелезних чергах.

Із початку нинішнього тижня, як повідомили «УМ» в Івано–Франківському міському суді, натовпи позивачів–пенсіонерів суттєво порідшали (мабуть, із завершенням безплатних передвиборчих послуг адвокатів), проте затишшя це — оманливе. Наразі лише трохи більше тисячі дітей війни з обласного центру отримали заборговані виплати за рішенням суду. Решта — понад 15 тисяч осіб — ще сподіваються пройти тернистий шлях до омріяної компенсації.