«Наша мета — жити до ста!»

Упродовж трьох осінніх тижнів українці мали можливість пройти медичні тести, дізнатися про стан власного здоров’я та поговорити з лікарем, не витрачаючи на це гроші та не вистоюючи величезнi черги до різних кабінетів у поліклініці. Дорослим та малим треба було з’явитися в мобільному пункті, розгорнутому в рідному місті. Київ, Житомир, Полтава, Харків, Одеса... Два автобуси із сучасним діагностичним обладнанням та кваліфікованими лікарями їздили по всій Україні, побувавши у 18 містах. У кожному з регіонів фахівці працювали від 2 до 4 днів, приймаючи сотні відвідувачів та фіксуючи дані. Результати дослідження вийшли не дуже втішними. Загалом українці ведуть неправильний спосіб життя, погано харчуються, вживають алкоголь і мають схильність до ожиріння. Про це та багато іншого «УМ» дізналася від організаторів акції та лікарів, які працювали в регіонах.

Ого, скільки у вас жиру!

Від найпершого «виходу в люди», який стався у Києві, мобільні медичні пункти мали неабиякий успіх. Щодня біля наметів збиралися охочі дізнатися про стан власного здоров’я і почути, як стати довгожителем. Спочатку людина мала підійти до волонтерів і відповісти на низку запитань: «Як часто ви п’єте каву? Вживаєте алкоголь? Чи займаєтеся спортом? Чи практикуєте ви роздільне харчування, дотримуєтеся дієти?» тощо. Усі відповіді заносилися до спеціальної електронної анкети. Далі — вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску. Особливий інтерес у респондентів, особливо жінок, викликав аналізатор складу тіла — прилад, який вимірює частку води та жирової тканини в тілі. Розумна техніка надавала інформацію про співвідношення корисного, резервного та зайвого жиру в організмі, а також повідомляла, скільки відсотків займає вода, кістки та м’язи.

Із роздрукованою анкетою та результатами всіх тестів людина могла отримати безкоштовну консультацію кваліфікованого терапевта та гастроентеролога. Лікарі надавали комплексні рекомендації щодо правильного способу життя, раціонального харчування та можливостей очищення організму. А iнколи медики мали пояснювати, що таке гіпертонія (якщо в людини був дуже високий тиск) і радити учасникам акції прийти до лікарні на обстеження. Або ж доводилося надавати рекомендації пацієнтам, які тривалий час страждали від печії, здуття живота, важкості у шлунку тощо.

«Дуже багато народу скаржилися на печію, — констатує гастроентеролог ЦРП Дарницького району міста Київ Раїса Журавель, яка їздила регіонами в межах соціальної ініціативи. — Треба було пояснювати людям, що це — не дрібниця, а симптом, який може свідчити про серйозне захворювання. Розповідала, які продукти слід виключити з раціону, як краще харчуватися, які препарати можна вживати. І, звісно ж, ми не могли провести повну діагностику, виписати рецепт. Ми казали хворим, що вони мають відвідати свою поліклініку, зробити необхідні аналізи, дослідження, наприклад, пройти фіброгастроскопію, визначити кислотність шлунку, пошукати хелікобактер. А тоді вже лікар встановить діагноз і повністю розпише схему лікування».

За словами медиків, у багатьох містах вони зібрали справжній аншлаг. «Коли я збиралася в поїздку, то припускала, як воно буде, — говорить терапевт Зінаїда Василівна. — Мені здавалося, що люди будуть проходити повз наші намети, як це найчастіше буває з іншими акціями. Хтось зупиниться — і то добре. Але ви знаєте, людей було дуже багато! У нас не було часу погуляти містом чи просто посидіти. Я була просто вражена, що люди йшли, вишиковувалися в черги, дуже уважно слухали, що ми їм розповідали. Більше того, наступного дня вони ще й родичів своїх на консультації приводили. Люди просили в нас номери телефонів, записували. Ось, тепер дзвонять, просять поради...»

Кожен восьмий — лізе в холодильник пізно вночі

Цікаво, що в процесі спілкування з медиками–волонтерами більшість респондентів зізналися, що ведуть неправильний спосіб життя, не приділяючи належної уваги своєму харчуванню, і мають через це проблеми зі здоров’ям. Зокрема, з’ясували, що 80% респондентів наїдаються на ніч та їдять пізно вночі. 48% опитаних їдять на ходу, 31% — регулярно відвідують «фастфуди», 52% проконсультованих вживають алкоголь, 38% — не займаються навіть фізкультурою або ранковою гімнастикою, 28% — курять.

Ініціатори й організатори соціальної ініціативи «Наша мета — жити до ста!» (Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), медичні організації, ТМ «Боржомі») відзначають, що молодь набагато гірше ознайомлена з методами очищення організму, ніж люди старшого віку. Тому, на думку медиків, до дітей та молоді зараз дуже важливо доносити «здорову» інформацію, намагатися радикально змінити підхід українців до власного здоров’я.

«Здоров’я — це не просто відсутність хвороб, — підкреслює професор кафедри гастроентерології та дієтології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Галина Анохіна. — Це динамічна категорія. Бо сьогодні ми здорові, а завтра можемо захворіти. Щоб не хворіли, нам треба мати енергетичні резерви, стійкість організму до різних патогенних впливів, здатність компенсувати патологічний процес, коли він уже почався тощо. Для цього потрібно дотримуватися режиму праці та відпочинку, бути фізично активними, бажано жити в екологічно чистій місцевості, пити достатьо чистої води та правильно харчуватися. І, ясна річ, у суспільстві не може бути такого переконання, що про здоров’я нації мають дбати лише лікарі та чиновники. Сама людина має бути зацікавленою в тому, щоб не хворіти. А на практиці виходить, що люди згадують про здоров’я, коли виникає певна проблема, коли вже треба лікуватися. Тут ховається велика небезпека, оскільки більшість хвороб протікає приховано, латентно, упродовж тривалого часу. Наприклад, при ішемічній хворобі серця латентний період може становити 20, 30, навіть 40 років! І коли вже людина потрапляє до клініки з інфарктом міокарда, коли вже втрачені судини, про що ми можемо говорити? Обов’язково треба займатися профілактикою, щоб не дотягнути до такого стану».

Профілактика хвороб включає в себе багато компонентів, але людина не на всі може впливати. Наприклад, зі спадковими чинниками або станом довкілля нічого кардинального не зробиш. А от їсти фрукти та робити зарядку під силу кожному. Фізична активність і режим харчування — це те, що безпосередньо залежить від нас із вами.

Галина Анохіна каже, що найбільші проблеми в харчуванні українців пов’язані з високим токсичним потенціалом води з крана та сучасної їжі: «Часто не знаємо, чи ми допомагаємо, чи шкодимо власному організму, коли споживаємо продукти XXI століття. Тому найкраще харчуватися простою їжею. У дієтології навіть існує правило: чим простіша їжа, тим довше життя. І це неважко простежити. Якщо проаналізувати, в якій місцевості проживає найбільше довгожителів, стає очевидно — там, де невибаглива їжа, чиста вода і чисте повітря. Це регіони Абхазії, Якутії, високогірні області в Пакистані».

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

За даними попередніх досліджень, лише 12% українців вважають своє здоров’я добрим або дуже добрим. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 29% українців — мешканців великих міст — не задоволені станом свого здоров’я, 57% вважають, що їм потрібно очищати свій організм. Харчування більшості респондентів можна охарактеризувати як нездорове (харчуються у «фастфудах», «на ходу», після восьмої години вечора й у пізніший час).