Поки в столиці Франції завершується світова першість із фехтування, за кілька сотень кілометрів на схід від Парижа, в місті Мец, позавчора стартував 27–й форум найсильніших батутистів та акробатів. Упродовж трьох днів 261 спортсмен із 34 країн світу визначатиме найсильніших у чотирьох дисциплінах. Вісімку батутистів України (порівну чоловіків і жінок) на арену місцевого Палацу спорту вивів олімпійський чемпіон Афін Юрій Нікітін.
Перший день змагань організатори присвятили визначенню фіналістів у індивідуальних стрибках на батуті. Шкода, але жодному представникові «синьо–жовтої» команди не вдалося потрапити до чільної вісімки: за бортом фіналу залишився і найдосвідченіший, 32–річний миколаївець Нікітін, і наймолодша збірниця — 20–літня Світлана Сиванич, також із Миколаєва.
«Свєта не змогла в повному обсязі виконати свою комбінацію, а низький коефіцієнт складності не дозволив їй піднятися вище 32–го місця. Що сталося з Юрком, узагалі не знаю. Він під час виступу вилетів на страховку — в результаті лише 71–ша позиція з 87–ми учасників», — поділилася враженнями з «УМ» Наталя Боровська, особистий тренер Світлани Сиванич. Пані Наталя зараз, напевно, перебуває десь на шляху між Києвом і Мецом, куди везе наших юніорів. У них із наступного вівторка почнеться свій «мундіаль».
Найкращий результат, продемонстрований українцями у відбірковому раунді, — 19–та сума балів Максима Волянського із Херсонщини. Його колега по збірній, харків’янин Олександр Чорнонос — 24–й, а В’ячеслав Маковецький із Миколаєва — 29–й.
Серед жінок найвище піднялася Марія Кийко — киянка завершила свою програму з 20–м результатом. Наталя Москвіна із Харківщини зупинилася на 40–й позиції, Олена Сиванич — на 58–й. При цьому і в чоловічому, і в жіночому проміжному протоколах перші три сходинки посіли представники Китаю.
Однак дивуватися провальному виступові наших батутистів, схоже, не варто. Виявляється, що після квітневої європейської першості українці лише одного разу виїжджали на міжнародні змагання. Та й тренувальним збором представники цього виду спорту залишилися незадоволені. «Через організаційні проблеми я не була присутня на заключному зборі в Харкові. А як спортсменові тренуватися без наставника?» — із сумом у голосі каже миколаївський тренер Наталя Боровська.
Щоб завершити опис лише незначної частини проблем вітчизняних батутистів, слід додати, що більше двох тисяч кілометрів їм довелося подолати на автобусі, витративши на подорож близько 40 годин. За таких обставин розраховувати на медалі навряд чи випадає. Однак реабілітуватися хлопці й дівчата зможуть ще в синхронних стрибках. Тут головні наші сподівання — на дует Юрія Нікітіна та Олександра Чорноноса.
Зазвичай, у випадку провалу батутистів Україну на останніх великих турнірах підстраховувала акробатка Олена Чабаненко, неодноразова чемпіонка світу. Проте цього разу позмагатися за нагороди в неолімпійській дисципліні вона не зможе — Олена перебуває в декреті. Навряд чи компенсують невдачі дорослих партнерів і наші юніори. Головна українська надія — чемпіон Юнацької олімпіади Олександр Сатін — на турнір їде не в оптимальній формі, бо у вересні переніс операцію на коліні.