«Панацея» від смертельного цукру

Із кожним роком цукровий діабет уражає все більше і більше людей — як пенсіонерів, так і зовсім крихітних малят, яким не виповнилося й року. Уряди всіх країн світу  визнали, що це неінфекційне захворювання становить для людства не меншу загрозу, ніж ВІЛ–СНІД, туберкульоз чи малярія. Експерти ВООЗ трактують проблему цукрового діабету як неінфекційну епідемію. І прогнозують, що в найближчі 10 років смертність від цієї хвороби значно зросте, незважаючи на всі досягнення сучасної медицини. 14 листопада, у Міжнародний день боротьби з цукровим діабетом, про ці проблеми будуть говорити в усіх куточках земної кулі. Лікарі разом із пацієнтами, посадовцями та громадськими діячами намагатимуться розібратися, як захистити людей від діабету, як вчасно діагностувати патологію та як зробити якомога повноціннішим життя людей із таким діагнозом.

Науковці нагадують, що цукровий діабет — патологія аж ніяк не нова. Упродовж багатьох століть людство мало справу із хворобою, яка висмоктувала зі своєї жертви всі життєві сили, «висушувала» тіло і зрештою призводила до смерті. Цукровий діабет був описаний ще в I столітті нашої ери. Римські лікарі Цельс і Арет відзначали у деяких хворих рясне сечовиділення, надмірну спрагу і втрату ваги. У XVII столітті англійський лікар Томас Уїлліс помітив, що у пацієнтів з такими симптомами сеча має солодкуватий смак. Утім дослідники могли тільки константувати симптоми, перебіг, але ніхто не мав стовідсотково дієвих засобів для боротьби з цією патологією. Тривалі роки діагноз не лишав пацієнту надії на життя. Адже без інсуліну — гормону, який забезпечує засвоєння тканинами глюкози, — організм не може нормально працювати, людина приречена на повільне згасання.

Важку ситуацію вдалося переломити завдяки відкриттю канадського фізіолога Фредеріка Бантінга, який разом із колегами відкрив гормон інсулін. Поштовхом для пошуку ліків стала трагічна ситуація: друг дитинства Бантінга помер від захворювання, яке нині називають цукровим діабетом. Тому майбутній винахідник вирішив за будь–яку ціну знайти спосіб рятувати хворих від важкої недуги.

У 1921 році Фредерік Бантінг разом із колегою Чарльзом Бестом почав серію експериментів із виділення невідомого в той час гормону з острівкової тканини підшлункової залози у собак. Експерименти пройшли вдало, і в січні 1922 року в дитячій лікарні Торонто сталася епохальна подія. Нікому не відомий молодий канадський учений уперше в історії зробив ін’єкцію інсуліну 14–річному хлопчику, який страждав важкою ювенільною формою цукрового діабету. Завдяки препарату дитина не загинула, а навпаки, відчула себе значно краще. Так Бантінг утілив у життя мрію — знайти порятунок від хвороби, яка вбила його товариша.

Далі була серія клінічних випробувань. Учені визначили біологічний вплив інсуліну та розробили основні рекомендації стосовно його клінічного використання. Замість того, щоб отримати патент на інсулін і згодом казково розбагатіти, Бантінг безкоштовно передав усі права Торонтському університету. Надалі права на виробництво інсуліну перейшли до Канадської ради з медичних досліджень. Фахівці робили все можливе, аби ліки без зайвої затримки потрапили до аптек. Тож наприкінці 1922 року новий препарат з’явився на ринку лікарських засобів. А наступного року за відкриття інсуліну Фредерік Бантінг і Джон Маклеод (професор–фізіолог Торонтського університету, який брав участь у цих дослідженнях) розділили Нобелівську премію з фізіології і медицини. До слова, Бантінга дуже вразило те, що при нагородженні були проігноровані заслуги його колеги Чарльза Беста, тому добрий і справедливий лауреат добровільно віддав половину своєї премії Бесту.

За заслуги перед людством та чуйне серце у Канаді Бантінга визнали національним героєм, у Великобританії — надали звання лицаря. Канадський парламент, нібито компенсуючи казкові прибутки, від яких відмовився вчений, виділив Фредеріку довічну щорічну пенсію — 7500 доларів (на ті часи — гарна сума). А в наші часи 14 листопада, у день народження Бантінга, відзначається Всесвітній день боротьби проти діабету. Адже саме його відкриття врятувало життя мільйонам дорослих і дітей. І хоча цукровий діабет по сьогодні залишається невиліковним хронічним захворюванням, завдяки інсуліну люди навчилися тримати його під контролем.

УВАГА!

Без відриву від дивана

Телевізор розкаже українцям, що таке цукровий діабет і як із ним жити

14 листопада Перший Національний канал разом із благодійним фондом «Діабетик» та Міжнародною діабетичною асоціацією України проведуть телемарафон, присвячений Міжнародному дню боротьби з цукровим діабетом. Мета телемарафону — об’єднати зусилля для боротьби з цим захворюванням в Україні, показати українцям, як попередити можливість захворіти на цукровий діабет і що робити, коли дорослому чи дитині встановлено цей діагноз. Лікарі порекомендують, як треба стежити за своїм здоров’ям, щоб не захворіти на діабет, які обстеження слід проходити щороку, як харчуватися тощо.

У межах телемарафону відбудуться прямі включення з чотирьох областей України та з Українського дому в Києві, де відбудеться медична виставка, концерт та консультація медичних фахівців.

Як зазначає голова медичної ради Української діабетичної федерації, завідувач кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика професор Борис Маньковський, лікування людей iз цукровим діабетом — це не стільки призначення препаратів, інсулінів чи цукрознижуючих таблетованих препаратів. Це, у першу чергу, навчання людей. Треба пам’ятати, що цукровий діабет — це хронічне захворювання, тож пацієнт повинен жити з цим захворюванням і знати, що робити кожного дня, кожної години і хвилини. У людей виникає багато дрібних побутових запитань, на які треба знати правильні відповіді. Бо від дрібниць, від суворого дотримання режиму дня, способу харчування, фізичної активності залежить дуже багато.

ФАКТ

Цукровий діабет посідає перше місце серед багатьох причин ампутацій нижніх кінцівок. У 70% випадків до ампутацій (особливо стопи, ноги) призводить саме ця непроста патологія.

ДОВІДКА «УМ»

Діабет — це порушення обміну речовин, при якому в організмі не вистачає інсуліну, а в крові підвищується вміст цукру. Як нагадує терапевт Олександр Ляшенко, першими ознаками діабету є часте сечовипускання, надмірна спрага, підвищена стомлюваність, втрата  ваги. Іноді ці симптоми можуть бути слабко вираженими або взагалі відсутніми. А діабет, тим часом, зав­дає здоров’ю великої шкоди. Виникають пізні ускладнення діабету: серцево–судинні захворювання, аж до інсульту та інфаркту міокарда; ураження нирок; ураження периферичних судин і нервів, що загрожує ампутацією кінцівок; зміни в сітківці очей, що може призвести до сліпоти тощо.

Щоб уникнути  пізніх  ускладнень діабету,  необхідна рання діагностика і своєчасне лікування. Кожній людині необхідно хоча б раз на рік робити аналіз крові на цукор. А щоб запобігти захворюванню, необхідно тримати вагу в нормі, займатися фізичними вправами, менше вживати цукру та жирів, а більше — свіжої зелені, овочів і фруктів.