Прем’єр–міністра починає дратувати впертість, з якою малий та середній бізнес у нашій країні намагається вижити внаслідок його реформ. Миколі Азарову та його команді, очевидно, набридло виправдовуватися перед мітингувальниками, і вчора він вирішив піти в атаку. Доволі агресивний текст, якими віднедавна пан Азаров балує пресу і радіослухачів холодними осінніми ранками у середу, мав показати, що керівник уряду готовий гнути свою лінію до кінця. Бажано переможного. Утім нестиковок iз реальністю у короткому спічі глави Кабміну на захист Податкового кодексу було навіть більше, ніж показної рішучості.
Ловити і знищувати!
Навколо проекту кодексу є багато спекуляцій, вважає Прем’єр. І він цілком правий! Микола Янович міг би навіть здобути собі славу реформатора, який би зупинився на цій проблемі детальніше. Але, на жаль, Прем’єр вирішив про спекуляції своїх підлеглих не говорити. «Податкова реформа перекриває кісєнь тіньовій економіці», — натомість заявив він, хоча всі незалежні експерти констатують: унаслідок нововведень Кабміну Азарова частка тіньового бізнесу зростає. І продовжив фразою, абсурдність якої є очевидною всім, хто хоч трохи знає суть урядових нововведень: «Ми всі спостерігали, як минулого тижня в країні намагалися продемонструвати протест малих підприємців».
На урядовому сайті останні три слова навіть узяли в лапки. Мовляв, не такий уже й протест це був, і не такі вже вони й підприємці. Хоча всі знають, що так званий середній клас практично неможливо вивести на вулицю за гроші, а люди протестують, втрачаючи зароблене важкою працею. Власною. Без підтримки держави.
«Досі протести відбувалися під маніпулятивним гаслом: «Це знищить малий бізнес!» І лише минулого тижня в Тернополі наші опоненти припустилися помилки і заявили конкретні, на їхню думку, претензії. І «прокололися» — глава Кабміну навіть якось радісно посміхнувся. Як автор голу після вдалої контратаки. Хоча чому керівник уряду вважає п’ять мільйонів своїх співвітчизників заклятими суперниками, залишилося незрозумілим.
Наклепники... Куди не глянь — наклепники!..
Натомість Микола Азаров вважає, що результати його роботи фальсифікують. «Вони кажуть: «плата за патент збільшується у 5—10 разів». Це брехня!» — дипломатично заявив високий чиновник, незважаючи на всі підрахунки експертів. Не погодився Прем’єр і щодо збільшення штрафних санкцій, передбачених у його варіанті Податкового кодексу. «Насправді ж вони навіть зменшуються», — сміливо заявив Микола Янович, заодно назвавши брехнею і шiсть нових видів перевірок, про які застерігають підприємці. Заодно щедро пообіцяв, що не допустить опитувань, обстежень, обшуків, вилучення особистого майна, до яких уже нині готуються податківці.
Намагався заспокоїти Прем’єр, хоча й невдало, і торговців на ринку, яких влада хоче зобов’язати користуватися касовими апаратами. «Це також неправда! — пафосно заявив він, а потім фактично заперечив сам себе. — А з іншого боку, треба замислитись: як споживачеві захистити свої права, якщо він придбав на базарі неякісний товар без касового чека? Як він зможе обміняти товар?».
Те, що уряд не схильний до компромісу з дрібним бізнесом, який, скажімо, врятував від обвалу ВВП сусідньої Польщі, Микола Азаров повідомив прямим текстом: «Ми уважно вислухали аргументи і претензії. Обґрунтовані прийняли, врахували. Але це вже межа». І закінчив тему найкращим взірцем емоційних виступів своєї попередниці: «Треба усвідомити, що «непримиренні малі підприємці» воюють не з урядом. Вони воюють iз пенсіонерами і інвалідами, з батьками хворих дітей, в яких немає необхідних ліків». Для повної ідентичності не вистачало тільки коси й схрещених на грудях долоней. Натомість думки, що бюджет недоотримує гроші не через поганих дрібних підприємців, а через відсутність системних реформ в економіці, традиційно не прозвучало.
...«Во двор! Всєх іх во двор!» — перед входом до урядової зали засідань «на пальцях» намагався пояснити колегам проблему з дрібним бізнесом керівник Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Ті слухали мовчки, без емоцій. А охоронець, побачивши в коридорі чужих, делікатно наказав усій пресі відійти подалі — за рамку–металошукач.
Абдалла вважає, що Путін не правий
Тим часом, на думку Прем’єра, наші міжнародні успіхи є вражаючими. «Європа сільно прєдмєтно зацікавлена в Україні», — повідомив він свої враження від участі у Віденському економічному форумі, виїзне засідання якого наступного року має відбутися у Києві. «Федеральний канцлер Австрійської Республіки Вернер Файманн висловив підтримку українським ініціативам щодо спільної участі у створенні нових транспортних коридорів», — сказав Азаров та навів приклад такого цілком «нового» коридору — дорогу Київ—Чоп. Яку останні роки активно ремонтують.
«До речі, канцлер розповів мені, наскільки сильно потерпала наша країна від газової кризи, влаштованої на початку 2009 року, — Микола Янович важко зітхнув і сплутав, що саме казав йому канцлер. Бо на сайті інформацію вже виправили на «його країна». — Цей випадок і досі напружує наші відносини».
Ще один звіт про зроблене за тиждень від Прем’єр–міністра — його зустріч із генеральним секретарем Організації країн — експортерів нафти Абдаллою Салемом аль–Бадрі. Прикметно, що складне прізвище Микола Янович, на відміну від свого колишнього партійного боса, вимовив скоромовкою, на одному подиху і без помилок. Азаров сподівається, що ОПЕК надасть нам статус країни–спостерігача цієї організації. Але головниий висновок нашого Прем’єра після розмови з аль–Бадрі було не членство в ОПЕК: організації, яка, на думку експертів, втрачає свій вплив. Микола Янович зізнався, що країни–видобувники надали йому прогноз цін на нафту на наступний рік, і наш уряд тепер зможе якісніше сформулювати макроекономічні показники на 2011 рік.
«Оскільки від ціни на нафту залежить і формульна ціна на російський газ, — заявив Азаров і додав: пан аль–Бадрі авторитетно підтвердив, що газовий ринок зазнав суттєвих змін за останні роки. У світі уже не пов’язують ціни на нафту і газ, оскільки з’явилися значні обсяги сланцевого газу, альтернативних енергоносіїв». Звідси висновок для наших стратегічних партнерів: визначення ціни на російський газ для України вже не відповідає ринковій кон’юнктурі. Тепер залишилося переконати у цьому Кремль і «Газпром».