Ефектно! Але не ефективно...

Українська влада отримала підставу для чергових звітів про свої успіхи, а експерти — для висловлення тривоги про стан економіки. Чиновники та аналітики вкрай по–різному оцінили «феноменальний жовтень», коли впродовж місяця інфляція у нашій державі раптом зменшилася майже у шість (!) разів і становить нині всього лише 0,5%. Якщо перші вважають це своїми заслугами та ознаками одужання економіки, другі вважають такий стан речей своєрідними «каруселями» і запевняють: до Нового року інфляція ще покаже себе.

У вересні країна «плавала» в грошах

Причини зупинки інфляції, які лежать на поверхні, — здешевлення деяких продуктів харчування, стабільні ціни на пальне і відмова місцевої влади збільшувати тарифи на послуги ЖКГ до завершення місцевих виборів. Ті ж самі причини, прогнозують аналітики, й роздмухають інфляційну пожежу до кінця нинішнього року. Адже тарифи на комуналку та бензин мають ось–ось зрости, як наслідок — наші гроші знеціняться щонайменше на 2—3%.

Утім набагато цікавіше виглядають процеси впливу на економіку з боку керівництва держави: вони менше помітні, але від них більше залежить. «Інфляційний стрибок у вересні був спричинений величезними вливаннями коштів, які здійснив наш уряд», — пояснює «УМ» старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. Йдеться про 13 млрд. гривень: величезна сума, враховуючи, що у середньому обсяг урядових вливань коливається у межах 17­—19 мільярдів. Проте минулий місяць виявився передвиборчим, і влада з гідністю погасила свої борги перед бюджетниками, пенсіонерами, працівниками «електоратомістких» галузей — наприклад, вугільниками. Як наслідок, почали стрімко зростати ціни на продукти харчування, товари повсякденного попиту. Саме наявністю «зайвих» грошей на руках населення пояснюють, зокрема, несподівано стрімке подорожчання овочів, яєць, що мало місце у вересні.

Плюс — у серпні уряд почав розповсюджувати ПДВ–облігації, і ці гроші також пішли в оборот. «Потім керівництво держави вжахнулося, коли побачило, що ж вони наробили, — продовжує Газізуллін. — І зрозуміли, що ситуацію треба терміново «відігравати» назад. Адже якщо брати вересневий рівень інфляції — 2,9%, то у річному вираженні він становить близько 30%!».

«Відігравали» назад без особливого креативу: просто зупинили всі виплати! «З переляку», — на всяк випадок уточняє експерт. Так, НБУ не поспішав купувати облігації, заборгованість перед вугільниками та просто бюджетниками знову почала зростати. Але довго так тривати не може, і влада до нового року просто буде змушена «підгодувати» економіку грішми. Як наслідок — до кінця нинішнього року обіцяють зростання інфляції на два–три відсотки.

А новобуди — «надуті»!

Подібне управління економікою — не просто в ручному режимі, а методом ривків та зупинок — дуже шкодить реальному сектору. «Ми бачимо, цей сектор уже страждає від дії урядовців, — продовжує експерт. — Національний банк перестав рефінансувати комерційні фінустанови». Раніше діяла проста схема: НБУ фінансував комерційні банки, ті надавали кредити підприємствам. Останні ж збільшували виробництво, отримували прибутки і платили податки в держбюджет. Таким чином, державні кошти поверталися назад, замкнувши своєрідне коло і більш–менш успішно стабілізуючи економіку.

«Нинішня влада обрала інший шлях — через викуп урядових облігацій», — пояснює Газізуллін. Тобто гроші швидше повертаються до бюджету, натомість «за бортом» залишається промисловість. Нинішня влада бажає якнайшвидше отримати гроші до бюджету — і, відповідно, до передвиборчих обіцянок, збільшувати соціальні виплати. «Банки нині мало кредитують реальний сектор, — каже аналітик. — Відповідно, виробництво не зростає, виробництво стає збитковим». Потерпають цілі галузі, а найбільше — недореформовані. Наприклад, вугільне виробництво та енергетика. Показники цих підприємств сьогодні, м’яко кажучи, не тішать.

Тим часом уряд продовжує нарощувати видатки. За рахунок зовнішніх запозичень. «Щоби показати, як успішно він там щось будує», — пояснює Газіззуллін, у яку ціну обходяться українцям передвиборчі гасла деяких політиків і політичних сил.

ВАРТО ЗНАТИ

Що найшвидше дорожчає в Україні?

Лідерами зростання цін у нашій державі в жовтні стали молочні продукти. Так, молоко подорожчало на 4,7%, вершкове масло — на 5,3%, сир і сир — на 5,8%. Не так відчутно подорожчали хліб (+1,2%), сигарети і алкоголь (+1,6%), олія (+1,8%). Помітно подорожчали у другому осінньому місяці взуття та одяг — 0,7% (за весь рік — 1,6%).

Натомість ціну на деякі товари, що її надто підняли у вересні, минулого місяця скоригували. До таких товарів належать риба (–0,6%), яйця (–0,8%), овочі (–1,3%), цукор (–3,1%) і фрукти (–4,5%).

Ближче до кінця року нас очікує подорожчання «комуналки», бензину.

А ТИМ ЧАСОМ

Забудьте про дешевий долар!

Українці активно скуповують долар. За статистикою, у «благополучному» жовтні наші співвітчизники придбали 3,2 млрд. «вічнозеленого», а продали його лише 1,34 млрд. Таким чином, обсяг готівкового долара поза банківською системою лише за один місяць зріс на 1,87 млрд. Востаннє населення так активно запасалося валютою в кризовому 2008–му: тоді банки купили на 2,3 млрд. доларів більше, ніж продали.

Тоді, як ми пам’ятаємо, головним чинником, який змушував нас шукати дорогу до обмінних пунктів, були девальваційні очікування: всі були готові до падіння гривні. Нині ж пояснення такому ажіотажу дещо інше: значне зростання тінізації бізнесу внаслідок адміністративного тиску. Але найгірше у такій ситуації навіть не сама тенденція, хоча й досить негативна, а те, що вона запускає певний механізм, який веде фінансову модель до проблем. Скажімо, уряд, попри голослівні заяви про підтримку вітчизняного виробника, насправді стимулює імпорт та створює дефіцит валюти.

«Раніше імпорт та експорт у нашій державі перебували приблизно на одному рівні, — пояснює, як працює цей механізм, Ільдар Газізуллін. — Але коли у 2008 році почалися інфляційні процеси, імпорт зріс у порівнянні з експортом удвічі». Подібна ситуація повторилася і цьогоріч: якщо влітку країна ще тримала баланс між продажем та купівлею товарів за кордоном, то починаючи із серпня, імпорт знову рушив «у відрив». «Експорт у нашій державі не зростає, — продовжує експерт. — На жаль, Україні нічим торгувати: наші вироби переважно не витримують конкуренції, і покупець за кордоном у них не зацікавлений. Натомість влада відкриває зелену вулицю перед закордонним товаром».

Як наслідок, у країні виникає дефіцит валюти. Погасити її у режимі «дуже швидко» можна тільки через зовнішні позики. «Наша країна ще ніколи не позичала так багато грошей, — резюмує Газізуллін. — Якщо ж закордон раптом нам відмовить, то гривня може понизитися».