Ярослав Болюбаш. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
Міністерство освіти підготувало нові правила вступу до ВНЗ: тепер у 2011 році абітурієнти зможуть надсилати свої документи «електронкою», не стоятимуть у чергах і матимуть три хвилі зарахування. Також абітурієнти, які відвідували курси довузівської підготовки, отримають привілеї. А призери олімпіад втратять право на позаконкурсний студентський квиток. Остаточні правила вступу до кожного конкретного вишу навчальні заклади мають затвердити до 15 листопада. Після цього приймальні комісії університетів вивісять їх на спеціальних стендах та сайтах ВНЗ. Про вступні нововведення «УМ» розповів директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України Ярослав Болюбаш.
— Пане Ярославе, вступна кампанія–2010 запам’яталася багатьом величезними чергами біля приймальних комісій. Чи зроблено якісь висновки з того ажіотажу? До чого готуватися вступникам наступного року?
— Наступна вступна кампанія буде вже зовсім іншою хоча б тому, що ми очікуємо майже вдвічі, точніше в 1,7 раза, менше випускників старшої школи, ніж минулого року. Та й досвід цього року прислужиться. Уже сама об’єктивна реальність створить умови для того, щоб черг не було. Дійсно, щороку ми маємо якісь неприємні «родзинки», які всі довкола смакують. Позаминулого року це були пільговики — абсолютно надумана проблема. Цього року були черги. Можна ту неприємну ситуацію списати на спеку, на велику кількість людей, адже діти йшли з батьками. Але не кожен навчальний заклад має просторі холи, куди можна було б запросити людей... Насамперед причиною черг стала неорганізованість керівників ВНЗ. Окремі ректори зреагували миттєво, і в їхніх закладах цих черг не було...
— Багато було нарікань на те, що часу було мало відведено на прийом документів...
— На наступний рiк змінено терміни проведення вступної кампанії. Прийом заяв та документів розпочнеться 1, а не 15 липня. І на нього відведено 31 день. Рейтинговий список вступників буде оприлюднено не пізніше 1 серпня. Зарахування ж на денну форму навчання здійснюватиметься за державним замовленням — не пізніше 10 серпня. За контрактом — не пізніше 25 серпня.
— Деякі минулорічні нововведення залишили в силі, чи не так?
— Дійсно, у наступній вступній кампанії також враховуватимуть сертифікати попередніх років разом із сертифікатами, які абітурієнти отримають у 2011 році. Так само залишиться в силі й обмеження щодо кількості вищих навчальних закладів, до яких можна подавати документи: абітурієнт обиратиме лише п’ять навчальних закладів і в кожному — максимум три напрями (спеціальності). Фактично в абітурієнтів є достатній вибір — загалом 15 варіантів.
Також, як і під час минулої кампанії, наступного року враховуватиметься середній бал атестата — за 200–бальною шкалою. Якщо абітурієнт має з профільних загальноосвітніх предметів високий бал (не нижче 170), а з непрофільних загальноосвітніх — непрохідний, менший, ніж 124, у нього однаково лишається шанс бути зарахованим. Але рішення про зарахування має виносити лише приймальна комісія.
— А є якісь зміни безпосередньо щодо ЗНО?
— Загалом ЗНО відбуватиметься за минулорічними правилами. Додалося лише тестування з російської мови для тих абітурієнтів, які вступають на російську філологію.
— Зараз активно обговорюється можливість у 2011 році подавати абітурієнтам документи до обраного навчального закладу по iнтернету. Як це відбуватиметься?
— У нас ще є достатньо часу, аби добре організувати цей процес. До речі, електронне подання заяв уже практикували в університеті імені Тараса Шевченка: абітурієнт, заздалегідь заповнивши заяву, надсилав її до приймальної комісії. І не було ніяких черг. Організувати це в масштабах усієї держави буде складно — технічного рішення стосовно цього поки що немає. До того ж наше суспільство не зовсім готове до взаємодії з інформаційними каналами. Це підтверджує і система «Конкурс»: минулого року в навчальних закладів були певні проблеми з подаванням інформації. Деякі вищі навчальні заклади до останнього не подавали свої дані, посилаючись на те, що це закрита інформація. Хоча ці дані не можуть бути закритими!
— А як же звірятимуть подані «електронні» документи з оригіналом?
— Ці питання ще тільки обговорюють — над ними працює група фахівців. Окремі навчальні заклади можуть спокійно запровадити прийом заяв в електронному вигляді, а потім, коли вже буде оприлюднено рейтинговий список, абітурієнт зможе підтвердити свої документи оригіналом.
— Давайте перейдемо до інших змін.
— Цього року ми подбали про випускників попередніх років. Нині абітурієнти, які здобули середню освіту в 2007 році й раніше, отримали право вибору проходити ЗНО або складати вступні екзамени у вищому навчальному закладі. Відтепер цю норму поширюють і на денну форму навчання. Це не створить ажіотажу, а лише сприятливі умови для тих, хто не вступив раніше. Поясню, чому обрано точкою відліку саме 2007 рік. Тому що саме тоді розпочалося масове зовнішнє незалежне оцінювання — ці абітурієнти були морально не готові до нього.
— Екзамени у 2011 році зможуть здавати й інші категорії вступників?
— Цього року ми запровадили право вступу за результатами екзаменів для тих громадян України, які закінчили школу за кордоном. Таке саме право здобули й громадяни зарубіжних країн, які закінчили школу з українською мовою навчання за кордоном. Ці діти хочуть навчатися в Україні — потрібно надати їм таку можливість. Адже під час минулої вступної кампанії були охочі навчатися з Грузії, Прибалтики.
— Як вступатимуть наступного року пільговики?
— Як і в попередні роки. Але деякі зміни все ж є: якщо під час минулої кампанії кожен вищий навчальний заклад міг сам установити собі квоту на прийом пільгових категорій, і вона не могла бути меншою, ніж 25 відсотків від обсягу державних замовлень, то тепер ця квота не може перевищувати 25 відсотків.
Ми будемо контролювати цей процес. І слід сказати, що проблему з пільговиками сильно перебільшено: якщо взяти цифри, то цього року кількість абітурієнтів, які вступили за пільгами, становила всього шiсть відсотків від загальної кількості місць держзамовлення. Щоправда, ажіотаж із пільговими категоріями завжди був на популярні спеціальності. І він зберігатиметься.
— За новими правилами, тепер враховуватимуть довузівську підготовку. За неї додаватимуть 20 додаткових балів залежно від успішності.
— Саме так, i це логічно. Але таке нововведення стосується підготовчих курсів на природничо–математичні та інженерно–технічні спеціальності. Адже конкурси там низькі, технічні навчальні заклади працюють із молоддю, а потім iз нею втрачають контакт. Якщо дитина ходить до Політехнічного університету три місяці, вона адаптована до викладачів, уже обрала фах — вона вже там своя. Значить, потрібно створити умови, аби вона наважилася і пішла туди навчатися.
— Є ще одна зміна, що турбуватиме багатьох. Тепер переможців олімпіад не зараховуватимуть поза конкурсом. Ви вважаєте, це справедливо?
— Це наближення до справедливості, бо має бути один принцип зарахування — це знання. Дійсно, переможців всеукраїнських олімпіад та конкурсу–захисту МАН позбавили права першочергового вступу. Тепер школярі, що посіли 1–ше місце, одержать до свого конкурсного балу додаткові 50 балів, 2–ге місце — 40 балів, 3–тє місце — 30 балів. А для учасників міжнародних олімпіад ми залишили позаконкурсний вступ.
— У нових правилах вступу йдеться про три хвилі зарахування до навчальних закладів. Розкажіть, як це відбуватиметься
— Ідеться ось про що: 1 серпня, за правилами, мають оприлюднити рейтинговий список рекомендованих до зарахування — це і є перша хвиля. Абітурієнтам дають 5 днів, аби вони принесли оригінали документів. Під час другої хвилі вивішують наступний список — за рейтингом. На це дають ще два дні. Тоді вже вивішують третій список... Цього року деякі ВНЗ намагалися зловживати — одразу зараховували тих, хто подав оригінали — не за рейтингом. Мусили розбиратися...
— А чи були зафіксовані зловживання під час минулої кампанії?
— Ми зараз займаємося перевіркою наказів про зарахування. Бо є зараховані студенти з балами нижчими, ніж 124 — з непрофілюючих предметів.
— Тобто можуть бути ще й відраховані студенти?
— Так, цілком.
— А фальшиві довідки про сирітство чи інвалідність було зафіксовано?
— Такого, як минулого року, не було. Ми активно співпрацювали з МОЗ із цього приводу, посилили контроль... Але і з цього питання теж триває перевірка — ми звіряємо накази.
— А на які спеціальності цього року був недобір?
— Недобору не було, адже держзамовлення було продумано. Замовлення на бакалавра збільшили на 1 відсоток. На молодшого спеціаліста — майже на 25, бо був більший випуск дев’ятикласників. Але недобір дійсно спостерігався. Напружена ситуація — на інженерну механіку, трохи окремі навчальні заклади не добрали на фізику, на математику. Але загалом ми виконали держзамовлення. Популярними залишаються, звісно, економіка, право, міжнародні відносини. Але зараз на енергетичні спеціальності пішов конкурс, на будівельні спеціальності, на різні напрями комп’ютерного спрямування, на машинобудування.
— Скажіть, а ви відслідковуєте, як навчаються діти, які набрали максимальну кількість балів під час ЗНО?
— Звісно! Ми цікавимося, як вони складають сесії. Дехто з них поїхав учитися в Росію, Польщу, Румунію. Але більшість навчається в Україні. Адже міністр звертається персонально до кожного з таких талановитих дітей із проханням визначитися з навчальним закладом ще перед вступною кампанією. І ми надсилаємо ці побажання ректорам. До цих студентів уже з першого курсу прикріпляють викладача. Бо це ж талановиті діти, їм потрібно створити належні умови, аби вони займалися наукою.
— Що відбуватиметься з держзамовленням? Адже кількість випускників зменшиться...
— У нас державне замовлення на бакалавра цього року становило 33 відсотки від числа випускників. І зменшувати державне замовлення, навіть за умови зменшення кількості випускників, не можна. Бо це все одно, що споруді, яка стоїть на чотирьох стовпах (нашим навчальним закладам), вибити опору. Бо за студентом стоїть штатний розклад викладачів, і кафедри не можна руйнувати! Тому тут має бути цілий комплекс заходів. Зокрема, треба буде збільшити прийом на основі молодшого спеціаліста, щоб скорочення не було таким значним. Звісно, при цьому зазнає втрат платна освіта.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
