Ми — спадкоємці Гетьманщини! У Конотопі презентували унікальне видання про Батурин та батуринську сотню
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Ранні осінні вечори поглинають усе своєю холодною чорнотою. В один із таких вечорів стало традицією запалювати на підвіконні свічку — свічку скорботи за загубленими голодом у 1932—33 роках душами. Серце радіє, коли бачу маленькі мерехтливі маячки у вікнах столичних багатоповерхівок, і водночас гнітиться, стискаючись від болю усвідомлення втрати тих, кого знати не випало, тих рідних, яким завдячують життям мої батьки. Щорік, висловлюючи подяку за своє життя, запалюю свічку і сподіваюся, що цей вогник буде видно там, вище, і що він принесе спокій невинним душам.
У такі моменти перед очима постає велична скульптура, яку пощастило побачити на Святі меду в 2008 році в Музеї архітектури та побуту у Пирогові, що неподалік Києва. Там громадська організація «Братство бджолярів України» презентувала вражаючу скульптуру з натурального бджолиного воску — Свічу на спомин Голодомору, яку було створено до 75–х роковин Голодомору. Саме звідти вона вирушила у подорож Україною, зупинившись у кожній області. Тоді Свіча мене вразила розмірами: діаметр 65 см і висота 82 см. Для створення цієї 200–кілограмової скульптури було зібрано віск з усіх 25 областей України, аби кожен регіон таким чином міг долучитися до загальнонаціональної скорботи. Та більше за цифри дивувала глибина задуму авторів, які втілили його в життя. Свічу виконано у вигляді снопа пшениці з повним важким колоссям, до якого ніби з–під землі тягнуться сухорляві виснажені руки заморених голодом. Вони хапаються за тонкі стебла, як за останню надію. Сніп символічно огорнутий колючим дротом: він ніби відділяє тисячі голодних від такого бажаного та близького і водночас недоступного хліба. Побачене настільки вражало, що слова ставали клубком у горлі, а очі неможливо було відвести...
Тоді, на презентації, Свічу на спомин Голодомору було освячено. Також творці говорили про те, що планують відлити її в бронзі. Чи були ті плани втілені в життя і в якому соборі можна побачити бронзовий варіант — на жаль, невідомо. Проте, думаю, варто таку Свічу поставити не в одному десятку храмів, аби якомога більше вогників зігрівали сяйвом спочилі в Голодомор душі.
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Розводити вогонь давні люди почали на сотні тисяч років раніше, ніж вважали досі. В Англії науковці знайшли сліди багаття віком понад 400 тисяч років – його могли використовувати неандертальці. >>
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Відомого російського археолога, працівника Ермітажу Олександра Б., якого Україна оголосила в міжнародний розшук за проведення незаконних археологічних досліджень в окупованому Криму –затримали в Польщі. >>
Науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї", майже через 2 тисячі років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>