У Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Міносвіти № 833, яким визначено перелік предметів для Зовнішнього незалежного оцінювання. Отже, в наступному році тестування для охочих стати студентами вишів буде проводитися з таких предметів: українська мова та література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, російська мова, іноземна мова (на вибір — англійська, німецька, французька чи іспанська). Як і цьогоріч, тести з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії будуть перекладені кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.
Водночас Міністерство освіти опублікувало програму Зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови. Її розробили на основі шкільної програми з цього предмета для 5—11–х класів. Тест включає 51 завдання, на вирішення яких відводиться 2,5 години. Завдання подiлено на три типи: вибір правильної відповіді, встановлення відповідності і твір на задану тему. Нагадаємо, що російську мову до переліку предметів ЗНО наприкінці серпня включив міністр освіти Дмитро Табачник, мотивуючи тим, що в Україні налічується 1800 шкіл, де навчання ведеться російською. «Багато українських ВНЗ приймають абітурієнтів на спеціальність російська філологія, літературне редагування, журналістика. Логічно, що при вступі на ці спеціальності профільним предметом має бути російська мова. Якщо хтось бачить у цьому політику, нехай звернуться до психотерапевта», — радить міністр Табачник. Чому журналiсти не можуть навчатися українською — це теж, мабуть, питання до психотерапевтiв...
Водночас експерти переконані, що російську мову для тестування оберуть небагато абітурієнтів, оскільки для її вивчення в школах відведено дуже мало часу. Зараз в українських школах російську мову в 5—9–х класах вивчають дві години на тиждень, а в 10—11–х класах — одну. Щоправда, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук каже, що тести з російської мови будуть доступними навіть для школярів, які вивчали предмет на мінімальному рівні.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
