Підковуємо. Юридично

В оголошеннях «пропоную роботу» часто доводиться зустрічати парадоксальне побажання роботодавців: щоб фахівець був молодий та ще й досвід роботи мав. А де ж того досвіду набрати, якщо випускник вишу і дня не працював за фахом? Проте для студентів юридичних факультетів такою «школою молодого бійця» можуть стати юридичні клініки, яких дедалі більшає при університетах. Тут майбутні правники вчаться на практиці застосовувати свої теоретичні знання, а звичайні люди безкоштовно отримують юридичні консультації.

Лікуємо душі. Задарма

Більше ста років тому німецький професор Фромм­гольд запропонував створити на правничому факультеті юридичну клініку. Це мав бути такий собі аналог успішних тоді студентських лікарень, що існували при медичних університетах. Ось тільки майбутні юристи мали лікувати не тіла, а душі, надаючи правову безоплатну допомогу людям, які цього потребували. Таким чином, студенти розглядали реальні, «живі» справи, а не вигадані в підручниках професорами.

Через два десятиріччя клінічна освіта поширилася у Штатах, однак масове відкриття юридичних клінік припало на 60–ті роки ХХ століття. Сьогод­ні такі організації працюють у багатьох країнах світу. Більше 50 юрклінік надають безкоштовну правову допомогу в Україні. Найчастіше — це структурні підрозділи правничих факультетів. Однак деякі юридичні клініки виникають за суто українським «сценарієм». Тобто спочатку студенти–правники власними силами, окремо від вищого навчального закладу, створюють таку установу, яка вже пізніше стає частиною вишу. Деякі ж так і залишаються самостійними, маючи статус громадської організації.

Проте яку б форму не мали українські юридичні клініки, ідея у всіх них єдина. Вони працюють за принципом pro bono — латинською «заради добра» — і перш за все покликані допомагати малозабезпеченим та соціально незахищеним громадянам.

Найчастіше юрклінівці консультують у справах, пов’язаних із цивільним законодавством. Скандали з поділом житла, проб­леми з розлученням чи приватизацією землі, непорозуміння з сусідами, які затопили квартиру — такі питання дуже часто порушуються на прийомі в юридичній клініці. Студенти також складають різні правові документи. Як треба, можуть і позовну заяву до Європейського суду написати. Вони також мають право представляти інтереси клієнта в суді. А от за справи, пов’язані з криміналом або фінансами, більшість юрклінік не беруться...

Який він на смак, «безкоштовний сир»?

Дехто скептично ставиться до якості такої безкоштовної допомоги. Мовляв, студенти — то ж іще не професіонали і кваліфіковано не можуть вирішити проблеми клієнтів. Однак майбутні юристи обов’язково працюють під наглядом викладачів–кураторів, які завжди можуть допомогти зі складними справами. До того ж, свою «кар’єру» в юрклініці студент розпочинає зі статусу слухача. «Якщо його визнають достатньо підготовленим, то переведуть у статус консультанта та дозволять вести прийом громадян, — розповідає Ірина Затираха, завідувач Лабораторії практичного права Львівського національного університету імені Івана Франка. — Крім того, такий студент повинен вчитися на курсі, не нижчому за третій. Залежно від категорії та складності справи, її можуть передати іншому, більш досвідченому консультанту, або залучити до роботи одразу кілька студентів».

Лабораторію практичного права було створено у 1998–му, тобто вже 12 років допомагає львів’янам безкоштовними юридичними консультаціями. Переважно за правовою допомогою звертаються безробітні та пенсіонери. Проте останніми роками вікова категорія клієнтів значно «помолодшала». Завідувачка Лабораторії практичного права пов’язує таку тенденцією із постійним зростанням правової свідомості українців.

Вони не обмежуються лише консультаціями

Галина Ольховська, методист Експериментальної навчальної лабораторії «Правнича клініка» Києво–Могилянської академії розповідає, що їхні студенти, окрім індивідуальних приватних консультацій, порушують ще й важливі та актуальні в суспільстві проблеми. Тобто вирішують справи публічного інтересу, зокрема проблеми захисту прав пацієнта, конфіденційності інформації чи шумового забруднення. Якось студенти правничої клініки звернули увагу на те, що смітники встановлені набагато ближче до гуртожитку, ніж це передбачає українське законодавство. Тоді звернулися до Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва. У результаті — сміттєві баки перенесли, а начальник гуртожитку отримав догану. Також клініцисти домоглися встановлення урн через кожні 50 м на одній із столичних вулиць. Не раз зверталися вони і до держсанепідемстанції. Наприклад, щодо перевищення допустимого рівня шумів розважальним закладом, який розташований на першому поверсі житлового будинку. Відтепер гучна музика більше не заважає мешканцям багатоповерхівки спокійно спати вночі.

Важлива сторона діяльності клініцистів — Street law (англ.— вуличне право), створене для навчання основам права дітей. «Наші студенти самостійно обирають актуальні проблеми, шукають школу, домовляються і проводять з учнями зустрічі. Намагаються це робити в неформальній обстановці. Важливими для обговорення є питання втручання в особисте життя дитини, свобода слова та приватна інформація», — розказує Галина Ольховська.

Щоб не було «а нас такого не вчили»

Практика в юридичній клініці, на жаль, не зараховується як стаж роботи. Однак досвід, отриманий під час проведення консультацій, — цінний та необхідний для студента. «Робота в юрклініці допомагає здолати психологічний бар’єр перед практичною діяльністю. Адже освіта у нас має переважно теоретичний характер. І молодий спеціаліст, закінчивши університет та познайомившись iз реальними проблемами, опиняється у ситуації «а нас такого не вчили». Хоча про такий досвід і немає запису в трудовій, це відіграє важливу роль для майбутньої професійної діяльності», — вважає Ірина Пономаренко, студентка юридичної клініки Pro bono Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До речі, в Українi iнiцiатива розробити програму такого спецкурсу вперше зародилася саме тут.

Юрклініка також живий приклад того, що в нашій державі не обов’язково мати багато грошей, щоб отримати якісну правову допомогу та захистити свої права. Правда, про існування такого виду безоплатної юридичної консультації знають небагато. Кілька плакатів на білбордах чи роликів на ТБ — і кількість клієнтів миттєво зросла б. А значить, збільшився б і відсоток юридично захищених та освічених українців.

Юлія ПОНОМАРЕНКО