По золото — на кінець світу

В останній день жовтня в далекій Новій Зеландії стартував 40–й чемпіонат світу, на який злетілися представники з півсотні країн світу. Академічне веслування не частий гість у Південній півкулі — до 2010 року планетарні форуми там проводилися лише двічі. Цікаво, що в 1978–му країна, яку нині облюбували американські режисери для натурних зйомок фільму «Хоббіт», уже приймала еліту світового веслування.

Відпочинок для душі й робота для тіла

Ареною нинішніх баталій обрали одне з найкрасивіших, найчистіших та найбільш мальовничих місць для любителів перегонів на човнах — озеро Карапіро. На початку 40–х років минулого століття його створювали для забезпечення «життєдіяльності» гідроелектростанції на річці Уайкато. Думається, вибір природного дива як арени для водних перегонів був обумовлений ще й бажанням організаторів догодити міжнародним гостям, які, перш ніж висадитися в райському куточку планети, здолали тисячі кілометрів. Скажімо, українська делегація у складі 26 спортсменів і семи офіційних осіб у дорозі провела майже 48 годин. Щоправда, на «край світу» українці вирушили завчасно — перш ніж вийти на старт змагань «синьо–жовті» два тижні звикали там до зміни часових та кліматичних поясів.

Водночас пригадується нещодавнє інтерв’ю «Україні молодій» капітана нашої жіночої четвірки Яни Дементьєвої, в якому вона казала про необхідність тритижневої акліматизації перед початком боротьби за світове «золото» з головними конкурентками з Великої Британії. Нагадаємо, що українська четвірка парна наразі володіє титулом чемпіонок світу, однак британки цьогоріч демонструють найвищі результати на планеті.

Один шанс із чотирьох

Те, що господарки наступних Олімпійських ігор — лідери сезону, підтвердили кваліфікаційні заїзди, де британки показали найкращий час поміж 11–ти екіпажів. Вітчизняний квартет у складі Катерини Тарасенко, Олени Буряк, Анастасії Коженкової та стернової Яни Дементьєвої продемонстрував третій результат, маючи більше, ніж секундне відставання від команд Англії та Німеччини. Проте це аж ніяк не завадило нашим дівчатам отримати одну з двох прямих перепусток до головного фіналу, який запланований на кінець тижня, — місце у вирішальному заїзді вони отримали як переможці своєї кваліфікації, тоді як німкень, других у своїй пульці, ще чекає додаткове сито відбору на шляху до «фіналу А».

У такому самому становищі, як і німецька жіноча четвірка, опинилася решта наших повпредів, екіпажі яких заявлені в олімпійських дисциплінах. Щоправда, на відміну від «бундестіму», який бачиться прямим конкурентом наших дівчат за місце на п’єдесталі й легко здолає додатковий випробувальний бар’єр, ще три українські човни навряд чи спроможні на високий результат. Одиночниця Тетяна Колеснікова, так само як і чоловіча четвірка парна та вісімка, свої стартові заїзди завершили на останніх позиціях, маючи величезне (близько 30 секунд) відставання від фаворитів перегонів.

За таких умов шанс побачити бодай ще один український човен серед числа шести фіналістів є малоймовірним.

Водночас разом iз нашими олімпійцями на озері Карапіро змагаються й вітчизняні паралімпійці. Україну представляють три екіпажі: чоловіча одиночка і два змішані колективи — двійка парна і четвірка зі стерновим.