Украдений п’єдестал

На відміну від минулорічного чемпіонату світу, де «володар кілець» із Луганська Олександр Воробйов приніс Україні одну нагороду з бронзовим відливом, цьогоріч жодному з представників нашої команди не вдалося потрапити до числа призерів світової першості, котра минулої неділі завершилася в голландському Роттердамі. Ослаблена травмами національна збірна не змогла боротися на рівних із суперниками та... суддями. Найбільше прикро за результат Миколи Куксенкова, який під керівництвом батька — старшого тренера чоловічої команди Юлія Михайловича — зупинився за півкроку до «бронзи» в багатоборстві, програвши Джонатану Хортону зі США якихось 0,033 бала.

«Було відчуття, що все вже вирішено»

«Нам просто не пощастило з суддівством. Коли американець підходив до снаряда, мені здалося, що він уже знав, яку отримає оцінку. У мене було відчуття, що все вже вирішено», — розповідає «УМ» про перипетії фінальних хвилин Микола Куксенков.

Українець, який перед останнім, шостим, видом багатоборства ішов на третій позиції, досить непогано виконав свої вільні вправи і з хвилюванням чекав результатів виступу на перекладині головних конкурентів. «Під час комбінації Хортон став ногами на перекладину — а це груба помилка, і, за всіма правилами, судді повинні були не зараховувати йому цілу зв’язку. А в підсумку він здобув більше 15 балів — стільки зазвичай отримують за безпомилковий виступ», — Куксенков–молодший із сумом констатує факт необ’єктивного суддівства.

«Я продемонстрував усі свої можливості, зробив усе, що від мене залежало. Сам я вважаю себе бронзовим призером світової першості, а решта — то суддівські нюанси, — заявляє 21–річний киянин. Він уже звик до ударів долі: — Багатоборство, де потрібно проявляти не тільки фізичні, а й психологічні якості, — це моє життя. Дві години змагатися, з нетерпінням чекати оцінок після кожного виду — й у кінці програти кілька десятих — не кожен таке витримає».

Схоже, саме психологічної стійкості не вистачило іншим членам чоловічої збірної, аби «синьо–жовті» потрапили до фіналу в командному багатоборстві. «Під час тренувальних сесій до нас підходили спеціалісти з інших країн і казали, що ми виглядаємо непогано. Проте помилка Саші Супруна на коні — його низька оцінка пішла в загальний залік — трохи вибила нас із колії», — так Куксенков, лідер наших багатоборців, пояснює, що завадило команді піднятися вище 13–го місця.

«Стратегію підготовки до Ігор розробимо пізніше»

Не набагато краще завершили командний відбір до великого фіналу й наші дівчата. Із 12–м результатом та п’ятибальним відставанням від останнього прохідного місця вони залишилися за межами першої вісімки. «Загалом дівчата виступили непогано, в силу своїх можливостей. Головне, що ми, як і чоловіки, потрапили до числа 24 кращих збірних та отримали путівку на наступний чемпіонат світу, де розігруватимуть 12 олімпійських ліцензій, — коментує «Україні молодій» старший тренер жіночої збірної Ігор Коробчинський. — Безпосередньо перед стартом змагань Ангеліна Кисла отримала серйозну травму — розрив хрестоподібних зв’язок, тож ми були змушені її замінити на запасну гімнастку. Через це наша базова оцінка одразу зменшилася на п’ять балів. А так — розраховували потрапити в першу шістку».

Виступ на колоді Яни Дем’янчук трохи засмутив олімпійського чемпіона 1992 року. За словами пана Коробчинського, його вихованка — минулорічна чемпіонка Європи у вправах на колоді — мала всі шанси потрапити на церемонію нагородження, якби не помилилася під час зіскоку.

Наставник жіночого колективу сподівається поліпшити результати в найближчі два роки. «Першочергове завдання — потрапити на Олімпіаду–2012. А вже маючи на руках ліцензії, будемо розробляти стратегію підготовки до Ігор. Якщо відчуємо колективну силу — сконцентруємося на підготовці команди, якщо ні, то працюватимемо з нашими «індивідуалістками», в першу чергу з Наталею Кононенко та Яною Дем’янчук», — підсумував Коробчинський.