Цей випадок викликав величезний резонанс на Дніпропетровщині: співробітник міліції вбив у Старовишневецькому 16–річного Олега Дем’яновича з сусіднього села Роздори, а його 17–річного приятеля Максима Тарасова важко поранив. Обоє приїхали сюди на дискотеку, що проводиться по п’ятницях. Ситуація жахлива сама по собі. Ще жахливіше — як неоковирно на Дніпропетровщині взялися рятувати честь міліцейського мундира...
Охороняв бюлетені та бігав за спиртним
Минулої п’ятниці, коли ввечері молодь переважно шкільного віку зібралася на дискотеку, до Старовишневецької сільради завезли дві тисячі бюлетенів для голосування. Для їх охорони з райцентру командирували 27–річного сержанта міліції Олександра С. Раніше він служив у спецпідрозділі «Беркут», однак, як стверджують колеги, мав серйозну проблему — коли випивав, у нього «зносило дах» і себе контролювати не міг. Ніби через це вiн і позбувся місця у престижній міліцейській структурі.
У Старовишневецькому сержанта прийняли гостинно: секретар сільради Тетяна Положай принесла йому з дому матрац для відпочику і гарячу вечерю. Як стверджує жінка, з міліціонером вона розпрощалася близько 19–ї години. Сержант же взявся виконувати свої обов’язки досить специфічно. Як розповіла мені Ірина Дюк, продавець місцевого магазину, вже десь о 14–й годині міліціонер отоварився у неї пивом і горілкою. До закриття магазину, о 20.00, міліціонер навідався сюди, як пригадує Ірина Дюк, ще разiв зо два. Знову по спиртне.
Коли ж магазин зачинився, сержант двічі побував і в розташованому тут же кафе: спершу купив півлітрову пляшку горілки і напій «Живчик», а згодом докупив ще й дволітрову пляшку пива.
Загинув рятуючи друга
Ближче до 23–ї години молодь зібралася на дискотеку. Олег Дем’янович, який навіть потанцювати не встиг, звернув увагу, що його друг Максим Тарасов вийшов на подвір’я і довго не повертається, отож вирішив його пошукати.
Тим часом до зали, де проходила дискотека, повернувся Максим. Діти, побачивши його, вжахнулися. Йшов, нікого не помічаючи, з ніг текла кров. Таня Мішкова у цій ситуації зорієнтувалася найшвидше — зняла пояс зі своїх штанів і перетягнула ним поранену ногу. Максим то втрачав свідомість, то на якусь мить приходив до тями, ледь промовляючи: «Де Олег?».
Як розповів мені свідок подій Віталій Клибік, шукати Дем’яновича разом iз ним вийшли ще троє хлопців. Глянули довкола — ніде немає. Коли ж набрали номер Олегового «мобільника», задзеленчало через дорогу від сільради, поруч iз пам’ятником загиблим воїнам. Хлопці підійшли ближче і побачили розпластаного на спині Олега, який не подавав жодних ознак життя. Занесли його до зали, стали міряти пульс — немає, зіниці на світло не реагують. Але, що дивно — крові ніде немає. Тільки там, де тазові кістки, маленька дірочка. Діти, як їх навчали, стали робити Олегові штучне дихання та масаж серця. Але безрезультатно.
Викликана дітьми сільський фельдшер Жанна Положай виявилася безсилою і констатувала смерть хлопця, до речі, племінника її чоловіка. Як стане відомо згодом, підліток помер від внутрішнього крововиливу в результаті вогнепального поранення грудної клітки та живота. Куля, пройшовши через плече, пробила школяреві обоє легенів і застрягла біля стегна.
Шоковані діти навіть подумати не могли, що це міг зробити міліціонер. Тільки Інна Положай, яка в цей час стояла разом iз подругами біля Будинку культури, розповіла мені, що чула таку розмову. «Ти хто?» — це запитав міліціонер. «Привіт, я — Максим», — пролунала відповідь. Далі сержант, який сидів на лаві біля сільради разом iз її 23–річним сторожем Олександром Букреєвим, що з минулої п’ятниці пішов у тимчасову відпустку (не чергувати ж йому разом iз міліціонером), ніби запропонував Максимові випити. Коли той відмовився, попросив дати закурити. Але сигарет у Максима не виявилося. Після цього сержант брутально вилаявся і... вистрелив хлопцеві в ноги, що підтверджують сліди від куль на асфальті. Саме в цей час на виручку другові підоспів Олег Дем’янович. Вочевидь, побачивши такий перебіг подій, хлопець вирішив тікати. Бо кулі його наздогнали на чималій відстані від сільради, що засвідчує і характер їх входження через одяг у тіло, і сліди поранення у куртці на спині.
Карета «швидкої» відвезла тіло Олега до моргу Синельниківської міської лікарні. В акті судово–медичної експертизи зафіксовано дату його смерті — 22 жовтня.
Пив і залишився... тверезим
Тим часом уже в суботу ЗМІ отримали офіційне повідомлення відділу зв’язків iз громадськістю Головного управління МВС у Дніпропетровській області. Тоді, по гарячих слідах, все сприймалося за чисту монету. Проте далі стала вимальовуватися щонайменше дивна картина. Вже в перших рядках міліцейської «Інформації для ЗМІ» повідомляється, що тільки о 1 годині 50 хв. 23 жовтня (просто дивовижна розбіжність iз вищезгаданим актом судово–медичної експертизи, де зафіксовано дату смерті 22 жовтня) сержант вийшов з адмінбудівлі сільради, до нього підійшли двоє невідомих молодиків у нетверезому стані, які поверталися з дискотеки, і стали чіплятися до працівника міліції з метою створення конфліктної ситуації. Хлопці почали висловлюватися на адресу міліціонера нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та намагалися зав’язати бійку. Отож сержант, оцінивши ситуацію, попередив нападників, щоб вони не наближалися до нього, оскільки буде змушений застосувати табельну зброю. Але хлопці, не більше й не менше, почали висловлювати наміри... заволодіти зброєю. У відповідь сержант зробив два попереджувальні постріли вгору. Натомість молодики напали на співробітника міліції. Далі вже йдеться про три постріли сержанта по нижніх кінцівках. «У цей час другий нападник, обхопивши працівника міліції ззаду двома руками, намагався вихопити зброю, — йдеться у повідомленні. — Дільничний, переклавши пістолет у ліву руку, з–під пахви зробив постріл у бік нападника, спричинивши останньому смертельне поранення у районі плеча».
Судячи з офіційної інформації, сержант про інцидент відразу повідомив своє начальство. Вже о 4.50 у Синельниківській Центральній міськлікарні його обстежили на наявність у крові алкоголю та наркотичних речовин. «Згідно з попереднім висновком, працівник міліції був у тверезому стані», — зазначається в міліцейському повідомленні. А в понеділок журналісти отримали з обласного Главку уточнення: «Співробітник міліції був тверезий, що підтверджують медичнi висновки на підставі двічі взятих аналізів крові у двох медичних закладах iз відеофіксацією».
Навіть неозброєним оком тут можна побачити вражаючі нестиковки. Смертельна куля дістала Олега Дем’яновича зовсім не за 5 метрів від будівлі сільради, а за добрі 50 — на протилежному боці дороги, отож ніякого охоплення тулуба міліціонера загиблим не могло бути навіть теоретично. По–друге, ніяких попереджувальних пострілів угору свідки не чули, а чули лише три постріли в ноги Максиму Тарасову і два, які дістали на солідній відстані Олега Дем’яновича. По–третє, сержант повідомив про інцидент своє начальство вельми специфічно — чкурнув у невідомому напрямку. І коли викликана людьми міліція мало не через дві години прибула на місце події, співробітники найменшої уяви про те, що сталося, не мали. Навіть за свідків узяли двох випадкових дівчат, які на дискотеці не були і нічого не бачили. Коли ж підлітки стали наполягати на своїх свідченнях, адже все відбувалося на їхніх очах, співробітники міліції цинічно відрубали: «Ми у вас свідчень не беремо».
Щодо тверезості сержанта С. запитань ще більше. Як він міг залишатися тверезим, якщо впродовж, вважай, усього дня бігав по спиртне до магазину та кафе? Натомість Дем’яновича та Тарасова за вживанням спиртних напоїв того дня ніхто не бачив. Чи не привід порушити кримінальну справу за фактом такої, з дозволу сказати, експертизи на вміст алкоголю?
Упродовж цього тижня Роздори та Старовишневецьке заполонили співробітники прокуратури та міліції. Як розповіли мені вчителі Старовишневецької середньої школи, де вчився раніше Олег, їх тероризують, вимагаючи негативної характеристики на загиблого Дем’яновича. Але педагоги виявилися людьми честі — жодного поганого слова про покійного не сказали. І запевнили мене, що навіть готові втратити роботу, а не совість. А вкрай згорьована мати Олега, коли труну з його тілом виставили у Будинку культури, на знак протесту виклала всі зароблені сином численні грамоти. Поховали хлопця в білосніжному костюмі, який матуся завчасно придбала до його випускного вечора, що мав відбутися наступного року...
