Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Упродовж місяця у галереях «Ра», «Совіарт» і «Карась» пройде кілька фотовиставок, на відкриття яких приїжджатимуть автори робіт і даватимуть майстер–класи. Директор галереї «Ра» і співзасновник KievFotoCom Андрій Трилиський каже, що поставив перед собою завдання показувати тенденції світової фотографії і відкривати нових українських фотографів.
За словами Віктора Марущенка, засновника іменної школи фотографії, за роки існування KievFotoCom ситуація в Україні змінилася: «Ті, що приходять вчитися, тепер вміють розрізняти комерційну, інформаційну і художню фотографію. Але цього замало. У нас немає концептуальних проектів. Фотографи не можуть скласти дві фотографії в один проект». Як це робиться, показано на KievFotoCom. Цього року тема фестивалю — Habitat («Середовище буття»), тобто місце людини в соціумі, в державі, в місті чи в сім’ї. Свої проекти презентуватимуть 25–річний французький фотограф Вінсан Біто, голландці Апекс тен Напель і Крістіан ван дер Коой, харків’янин Ігор Карпенко, куратор Егле Делтувайте представить литовську pinhole–фотографію. Матьє Арден, директор Французького культурного центру, — каже про Вінсана Біто: «Незважаючи на вік, Вінсан встиг досягти великих успіхів, отримав велику кількість премій і нагород. Він роздумує над урбаністичним простором і самотністю у ньому, відображає життя в аеропортах уночі. В його роботах ми знаходимо сплячу красу».
KievFotoCom відкрили проектом By the Way польського фотографа Гжегожа Клятки. Він зі свого автомобіля прихованою камерою фотографує людей позаду себе, які стоять у заторах. Минулої суботи на майстер–класі Гжегож Клятка розповів, що за два роки зробив три тисячі фотографій облич людей у машинах. Із них вибрав 30 облич, які представляють суспільний середньостатистичний портрет чехів. «На сьогодні пояснення, що автомобіль — це спосіб пересування з пункту А в пункт Б, є дуже відносним. Це, швидше, приватний простір, у який ніхто не втручається і в якому люди перебувають багато годин у заторах, — розповідає Гжегож Клятка. — Я дуже люблю чехів, вчився у Чехії, два роки там працював, але за цей час мене ніхто не запросив до себе додому. Тоді я подумав: якщо вони не запрошують до себе, я сам прийду, і чехи про це не знатимуть». Гжегож Клятка має намір зробити суспільні зрізи–портрети всіх сусідок Польщі. Якою буде Україна, пан Клятка ще не знає. Із перших Гжегожевих відвідин Києва у нього точно не виникла думка, що українці замкнуті і закриті — після майстер–класу одна киянка запросила фотографа до себе на обід.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>