А у тебе вдома верстат не виключений!

В останній тиждень перед виборами далеко не останні люди в державі спантеличили своїх співгромадян шокуючими заявами. Міністр фінансів Федір Ярошенко оприлюднив дані, які чиновник його рангу досі не наважувався би дати навіть під тортурами. Так, за словами міністра, реальний дефіцит бюджету України за підсумками 2009 року становив понад 100 млрд. гривень! З весни — звичайно, завдяки титанічним зусиллям уряду «регіоналів», ця цифра трохи вщухла: рівно на 5,3 млрд. гривень. А спричинили біду, за словами Федора Ярошенка, непрофесійні дії попередньої центральної влади. До якої, до речі, входив і сам Ярошенко.

«Обсяг запозичень у 2009 році становив 105,3 млрд. гривень, що утричі більше, ніж у 2008 році, і в 10 разів більше, ніж у 2007 році, — заявив чиновник. — Відповідно, доходи держбюджету в минулому році були виконані більш ніж на 80,9%. Як наслідок — були перекреслені всі результати роботи розрахункової системи Мінфіну, досягнуті за роки незалежності України».

Таким чином, зі слів посадовця виходить, що нині дефіцит державного бюджету України становить близько десяти відсотків ВВП! Це скандал — особливо враховуючи, що за угодою з Міжнародним валютним фондом, рівень дефіциту не може перевищувати 5,1%. До речі, прес–служба Миколи Азарова нещодавно твердо заявила, що Україна домовленості не порушує. Аналітики ж додають й інші неув’язки заяви міністра. «Зазвичай дефіцит бюджету «з’являється» у грудні, — каже «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Переважно статистика показує упродовж року профіцит, а в його останній місяць, коли закінчуються всі платежі, — реальну картину». Якщо ж ми фіксуємо дефіцит уже у жовтні, то, за логікою, навіть страшно собі уявити, яка цифра чекає на країну перед новим роком!

«Я прогнозую, що Україна може втримати обіцяний МВФ показник дефіциту. Для цього владі треба скоротити видаткову частину, і, я вважаю, уряд на це піде, оскільки він залежний від співпраці з донорами», — каже Жолудь. Звідки ж тоді 100 мільярдів? «Є всі підстави вважати, що ми зіткнулися з політичними прийомами боротьби», — стверджує експерт.

Опозиція також часу не марнує. Колишній очільник уряду Юлія Тимошенко, на яку й «вішають» сто мільярдів, днями звинуватила НБУ у непідконтрольній емісії 80 млрд. гривень. Цю суму регулятор буцімто влив у знекровлену «регіоналами» економіку держави. Як наслідок, українцям варто чекати гіперінфляції. Чи не варто?

«Насправді ж емісія НБУ до 20 жовтня 2010 року становила 36 млрд. гривень. Йдеться про випуск коштів взамін їх вилучення з обігу», — поспішив виправдатися Центробанк. «Контроль за емісією грошей здійснювати дуже легко, — каже Жолудь. — «Хімічити» тут украй важко». Показник того, що емісія насправді під контролем, — нижчий за минулорічний показник інфляції. А у країні й справді зросла грошова маса — на що звернули увагу помічники Юлії Тимошенко. Але ж грошова маса зростає не тільки від того, що хтось несанкціоновано ввімкнув друкарський верстат на банкнотній фабриці. А, скажімо, внаслідок зростання маси депозитів у комерційних банках.

«Сьогодні маємо саме цей випадок. Українці, оговтавшись від кризи, понесли до банків свої заощадження, які вони зняли з рахунків у час масових банкрутств фінустанов. Жодної заслуги уряду тут, звичайно ж, нема. Йдеться про природний і логічний процес», — каже Жолудь.