Виявляється, скласти перелік фільмів–переможців кінофестивалю «Молодість» за 40 років його існування — не така вже й легка справа. Огляд студентських робіт, зараз нам відомий як «Молодість», почався у 1970 році. Проте тоді це були всього кількаденні форуми, інформація про які фактично загублена. Але, наприклад, відомо, що у 1971 році на «Молодості» відзначили дебютну акторську роботу Володимира Меньшова «Щасливий Кукушкін» (ця відзнака утвердила молодого Меньшова на думці продовжувати працювати в кінематографі, а не йти в інженери). Тому в нижчеподаному переліку присутні деякі прогалини по роках – інформацію по них ще досі шукають в архівах.
1972
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми» (аналог теперішнього гран-прі):
«Захарова рідня», реж. Олександр Криварчук (Україна)
1974
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Перша сторінка», реж. Себастьян Аларкон, ВДІК
«Звичайний сіонізм», реж. Рамон Бетрос, КДІТМ
1975
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
програма документальних фільмів студії «Білорусьфільм» – «Жінка з вбитого села», «Німий крик», «Крихта піску»
1976
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Канал», реж. Володимир Бортко (Україна)
«Ар-хи-ме-ди», реж. Олександр Павловський (Україна)
1977Головний приз не присудили
1978
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Ангел мій», реж. Борис Токарєв
«Ветеран», реж. Аркадій Сіренко
1979
Головний приз «За найкращий художній фільм»:
«Вавилон XX», реж. Іван Миколайчук
1980
Головний приз «За найкраще втілення молодіжної теми»:
«Дебют», «Мосфільм», за великий творчий внесок у професійне становлення молодих кінематографістів та програму фільмів, представлених на фестивалі
1981
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Жарт», реж. Галина Юркова
1982
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Сім маленьких розповідей про перше кохання», реж. Георгій Матарадзе
1983
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Солдатські вдови», реж. Володимир Артьоменко
«Над Бейрутом чуже небо», реж. Ф. Мутлак
«Пригоди Петрова і Васєчкіна. Звичайні й неймовірні», реж.Володимир Алєніков
1984
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Одиниця з обманом», реж. Андрій Праченко
1985
Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми»:
«Гей, на лінкорі», реж. Сергій Снєжкін
1986Головний приз:«Свято Нептуна», реж. Юрій Мамін
1987
Головний приз:
«Двоє на мотоциклі», реж. Серик Апримов
1988
«Захисник Сєдов», реж. Євген Цимбал
«Невідома», реж. Володимир Кучинський
1990Анімаційний фільм «Ми летимо», реж. О. Вазар
1991Гран-прі не присудили
1992Фестиваль не відбувся
1993«Олімпійське літо», реж. Гордіан Маугг (Німеччина)
1995«САБС”, реж. Глєб Тєлєшов (Росія)
1996«Тридцять п’ять в стороні», реж. Даміан О’Доннелл (Ірландія)
1997«Скад», реж. Донна Сван (Австралія)
1998«Голоси», реж. Андрій Осіпов (Росія)
1999«Хлібний День», реж. Сергій Дворцевой (Росія)
2000«Бути поруч», реж. Рох Стефанік, Стефан Далдрі (Франція-Велика Британія)
2003«Старі», реж. Геннадій Сидоров (Росія)
2004«Після меси», реж. Паприка Стеен (Данія)
2005«Звинувачуваний», реж. Якобa Тюзенa (Данія)
2006«12:08 на схід від Бухаресту», реж. Корнеліу Порумбою (Румунія)
2007«Мандри Оркестру», реж. Еран Колірін (Ізраїль–Франція)
2008«Будда вибухнув від сорому», реж. Хана Махмальбаф (Іран)
«Шультес», реж. Бакур Бакурадзе (Росія)
2009«Дівчинка», реж. Тіцца Кові, Райнер Фріммель (Італія –Австрія)
Знакові фільми «Молодості» покажуть у спеціальній позаконкурсній програмі «Ретроспектива 20+20», це:«Вавілон–ХХ» (Україна, реж. Іван Миколайчук), «Щасливий Кукушкін» (Україна, реж. Олександр Павловський), «Один осінній день» (Україна, реж. Вілен Новак), «Катафалк» (Україна, реж. Валерій Тодоровський), «Марія» (Німеччина, реж. Том Тиквер), «Перед дощем» (Македонія, реж. Мілчо Манчевський), «Життя Ісуса» (Франція, реж. Брюно Дюмон), «Покажи мені кохання» (Швеція—Данія, реж. Лукас Мудіссон), «Віктор» (Франція, перший короткометражний фільм Франсуа Озона), «Айсберг» (Бельгія, реж. Фіона Ґордон, Домінік Абель), «Життя інших» (Німеччина, реж. Флорієн Хенкель фон Доннерсмарк), «Завтра свято» (Україна, реж. Сергій Буковський), «Зупиніть Потапова!» (СРСР, реж. Вадим Абдрашитов), «Моє життя в рожевому» (Бельгія—Франція, реж. Ален Берлінер), «Неглибока могила» (Великобританія, реж. Денні Бойл), «Пізній шлюб» (Ізраїль—Франція, реж. Довер Косашвілі), «Стяг» (Росія, реж. Олексій Герман–мол.), «Чоботи всмятку» (СРСР, реж. Михайло Іллєнко).
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
