Робота журналіста часто потребує шпигунських навичок. Це зрозуміло, коли справа стосується політики, фінансів чи делікатних юридичних моментів. Але коли шпигувати доводиться в культурі, на лобі утворюється непотрібна зморшка, спровокована нерозумінням ситуації. Відкриття 40–го ювілейного кінофестивалю «Молодість» у Національній опері, за задумом організаторів та спонсорів, мало стати прерогативою винятково генерального інформаційного партнера — талеканалу «Україна». Нам пояснювали, що канал платить гроші за зірок, що приїдуть, тому й має право ставити умови. При цьому в мене на чолі утворилася подвійна зморшка, бо я пригадала, як порівняно легко отримала запрошення на церемонію закриття Венеціанського кінофестивалю. Прес–служба тоді відповідально занотувала мою заявку і наступного дня перед закриттям видала квиток. А от «Молодість» — це завжди марафонський забіг на десять днів із перешкодами. При тому всі знають, що перед самою церемонією запрошення роздаватимуть пачками, а в нетрях адміністрації Президента й Міністерства культури наступного тижня вони пропадуть у сміттєвих кошиках. До речі, своє запрошення ми знайшли у владних коридорах. Кон’юнктура.
Напевно, досить нерозумно пов’язувати демократичну студентську «Молодість» із червоними доріжками у класичному розумінні: black tie, діаманти, хутра. Як доказ — більшість запрошених в Оперу на відкриття фестивалю вимогу дрес–коду проігнорувала. Частина з них — журналісти, що за годину до початку отримали доступ до світської події. У холі в цей час походжали знайомі вітчизняні культурні діячі: Іван Драч, Василь Вовкун, Олег Кохан. На тлі їхніх чорних костюмів весело виглядав французький режисер і піаніст Зігфрід у бордовій шапці й кількох шарфах. У натовпі виділялися дві блондинки–подруги — генеральний директор «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна та президент Одеського кінофестивалю Вікторія Тігіпко, голова Наглядової ради фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко, прес–секретар Віктора Ющенка Ірина Ванникова. На сходах я також наткнулася на Остапа Ступку, Володимира Меньшова і Романа Балаяна. Загалом кількісна присутність людей, дотичних до кіно, була невеликою. Коли вже фактично всі зайняли свої місця в залі, у холі промайнули витончені литки божественної Фанні Ардан, червоні губи Ренати Литвинової й, важко відсапуючись, пройшов, опираючись на костур, огрядний Жерар Депардьє (влітку він зламав ногу).
Чи прокручували останні епізоди сценарію, прямуючи до сцени? Очевидно, ні. Бо ж обидва ведучих сподівалися на акторські здібності: Ренату призначили конферансьє фактично в останню хвилину, коли виявилося, що Ада Роговцева, під яку писали сценарій, задіяна у цей день у виставі, й актриса, яка не встигла вивчити роль, фактично саботувала прописану наперед концепцію ювілейної церемонії — історичну ретроспетиву фестивалю у 70–ті, 80–ті, 90–ті, 2000–ті — замість легкої оповіді про еволюцію «Молодості» вона видавала власні анекдотичні спогади про ательє мод у Москві, мішки з яблуками й цистерни з бензином й остаточно утвердила здогад, що вийти за рамки амплуа манірної дамочки їй не під силу. У телевізійній версії, яка транслювалася вночі на каналі «Україна», всі конфузи, звісно, вирізали. Але питання, чому замість Роговцевої обрали російську актрису Литвинову, а не українських Людмилу Єфименко чи Ларису Кадочникову, все ж зависло в повітрі. А з російським синхроном перекладу Депардьє взагалі виникало відчуття, що ми у Москві. А от Депардьє після цієї церемонії я полюбила ще більше: за «Бонжур, Мішель» у зверненні до міністра Михайла Кулиняка, поцілунок у губи Софі Марсо й «Я тебе кохаю!» Руслані.
З іншого боку, якщо опустити момент із проблемними ведучими, гості церемонії мали приємність насолоджуватися неземним співом Ніно Катамадзе, виступами «ВВ», Олександра Васильєва та Руслани з «Дикими танцями». Переможниці «Євробачення» Фанні Ардан навіть проголосила «Браво!»
У недiлю, перед вiдльотом до Парижа, Жерар Депардьє та Фаннi Ардан погостювали у Вiктора Ющенка в Нових Безрадичах. Французькi зiрки були захопленi нацiональним колоритом його садиби та садiвничо–городнiми успiхами господаря. Жерар i Фаннi й самi долучилися до формування зеленої оази Ющенка, посадивши на згадку про цi вiдвiдини кiлька грушок.
А потiм гостi допомогли екс–Президенту України зготувати рибну юшку на вiдкритому вогнi. За столом саме юшка смакувала найбiльше, Фаннi та Жерар навiть узяли добавки.
Володимир Меньшов, Жерар Депардьє, Фанні Ардан, Софі Марсо та Крістофер Ламбер.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
