Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Конкурсна програма «Молодості» почалася в неділю зі студентських стрічок. Серед 23 робіт з усього світу є й два українські фільми: «Перешкода» Максима Буйницького (майстерня Михайла Іллєнка) та «Її місце порожнє» Богдани Смирнової (Україна—США). Про появу «нової хвилі» у національному кіно я не компетентна говорити, але те, що студентські роботи викликали упевнене почуття задоволення після перегляду — це факт. Ще одна спільна риса обох робіт — чорно–біле виконання. Фільм Максима Буйницького знятий за оповіданням Даниїла Хармса: троє дітлахів — дівчинка й два хлопчики — намагаються відтворити «ігри» дорослих, тут є місце й звабі, й залякуванню, й убивству. Технічне виконання картини — зйомки, гра акторів, монтаж — на тверду «5». Стилістика ж відсилає нас до радянського кіно 1960–х, зокрема дипломної роботи Андрія Тарковського «Каток і скрипка». А от Богдана Смирнова вирішила обіграти тему іронії долі: героїня знаходить свою любов на похоронах власної сестри. Але в цій роботі відчувається більше сирих, невиписаних моментів.
Більшість же студентських робіт зосередилася на темах, близьких тому суспільству, звідки походить молодий режисер. Бельгійський «Готель «Шамбор» (реж. Дороті Баерт) у хорошій художній манері розповідає про проблематику сурогатного материнства. Грузинська стрічка «Вересень» (реж. Вако Кіркітадзе) — про події грузино–російського конфлікту два роки тому. Досить натуралістичною є стрічка «Ефект доміно» Габріеля Гоше (Німеччина) — про життя у бідних районах кубинської Гавани — як і щодо порушеної теми (несприйняття чужого у суспільстві), так і щодо виконання (фільм закінчується сценою кастрування).
Сьогодні також завершується перегляд журі другої конкурсної програми — короткометражних фільмів, — що розпочалася учора. В обох конкурсах — студенського кіно та короткометражок — переможець отримає по 2 500 доларів. До слова, на короткий метр у відбірників «Молодості» особливі надії, адже там беруть участь українські роботи з нашумілого проекту «Мудаки», що вже зібрали нагороди на різних міжнародних кінофорумах. Можна сподіватися, що на церемонії нагородження ми нарешті почуємо ім’я українського режисера, чого не траплялося вже досить довго.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>