Конкурсна програма «Молодості» почалася в неділю зі студентських стрічок. Серед 23 робіт з усього світу є й два українські фільми: «Перешкода» Максима Буйницького (майстерня Михайла Іллєнка) та «Її місце порожнє» Богдани Смирнової (Україна—США). Про появу «нової хвилі» у національному кіно я не компетентна говорити, але те, що студентські роботи викликали упевнене почуття задоволення після перегляду — це факт. Ще одна спільна риса обох робіт — чорно–біле виконання. Фільм Максима Буйницького знятий за оповіданням Даниїла Хармса: троє дітлахів — дівчинка й два хлопчики — намагаються відтворити «ігри» дорослих, тут є місце й звабі, й залякуванню, й убивству. Технічне виконання картини — зйомки, гра акторів, монтаж — на тверду «5». Стилістика ж відсилає нас до радянського кіно 1960–х, зокрема дипломної роботи Андрія Тарковського «Каток і скрипка». А от Богдана Смирнова вирішила обіграти тему іронії долі: героїня знаходить свою любов на похоронах власної сестри. Але в цій роботі відчувається більше сирих, невиписаних моментів.
Більшість же студентських робіт зосередилася на темах, близьких тому суспільству, звідки походить молодий режисер. Бельгійський «Готель «Шамбор» (реж. Дороті Баерт) у хорошій художній манері розповідає про проблематику сурогатного материнства. Грузинська стрічка «Вересень» (реж. Вако Кіркітадзе) — про події грузино–російського конфлікту два роки тому. Досить натуралістичною є стрічка «Ефект доміно» Габріеля Гоше (Німеччина) — про життя у бідних районах кубинської Гавани — як і щодо порушеної теми (несприйняття чужого у суспільстві), так і щодо виконання (фільм закінчується сценою кастрування).
Сьогодні також завершується перегляд журі другої конкурсної програми — короткометражних фільмів, — що розпочалася учора. В обох конкурсах — студенського кіно та короткометражок — переможець отримає по 2 500 доларів. До слова, на короткий метр у відбірників «Молодості» особливі надії, адже там беруть участь українські роботи з нашумілого проекту «Мудаки», що вже зібрали нагороди на різних міжнародних кінофорумах. Можна сподіватися, що на церемонії нагородження ми нарешті почуємо ім’я українського режисера, чого не траплялося вже досить довго.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
