Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Джастін Тімберлейк і Джесі Айзенберг — два типажі, що зробили фільм.
Цей фільм, насамперед, зацікавить тих, хто є не просто юзером ПК, а сидить на голці соціальних мереж, зокрема Facebook — в українських кінотеатрах «Соціальна мережа» (The Social Network), що вже збурила США, виходить завтра. Ще на старті проекту картині передрікали популярність і навіть скандальність: адже в центрі оповіді — історія конфлікту між засновниками мережі — хтось хотів грошей, хтось — визнання, а хтось — знищити своє дітище. За кіноверсією, першими були брати Вінклвосси, студенти Гарварду, які нібито придумали ідею соціальної мережі Facebook, другим — співзасновник ресурсу і його фінансовий директор, також студент Гарварду, Едуардо Саверін, третім — геній програмування, власник Facebook і наразі наймолодший офіційний мільярдер Марк Цукерберг. Базисом для створення фільму став роман Бена Мезріча «Випадкові мільярдери» (The Accidental Billionaires), на якому постав монолітний сценарій Аарона Соркіна: для того, щоб улізти в історію Facebook, він створив спеціальний сайт для реєстрації відвідувачів, провів безліч зустрічей iз людьми, дотичними до цієї справи, хоча самого Цукерберга серед них не було. І все заради того, щоб розкрутити парадоксальні істини: найбільшу соціальну мережу в світі створив асоціальний суб’єкт, а ще — скільки б у тебе не було віртуальних друзів, твою самотність це не полегшить.
За версією фільму, історія Facebook починається зі сварки Марка та його дівчини. З помсти він зламує комп’ютерну мережу Гарварду і виставляє екс–кохану посміховиськом. Скандал, що розгортається після цього, робить із бідного, неохайного студента знаменитість місцевого масштабу, що привертає увагу багатих братів Вінклвоссів — вони переконані, що Марк допоможе їм створити успішну університетську мережу знайомств. Знайомства, стосунки, секс — звичайні людські пристрасті, підкріпленні технологічним прогресом — ось те, звідки постав Facebook. Через конфлікт людських амбіцій американська кінокритика охарактеризувала фільм як такий, що наповнений шекспірівськими персонажами. І дещиця правди в цьому є: адже спочатку Цукерберг постає як суцільний антигерой — безпринципний хакер, сексист і мстивий зрадник, і вже десь посередині фільму через одну фразу, кинуту знічев’я молодим юристом, ми починаємо йому співчувати. Хоча до шекспірівських текстів виписаному до дрібниць сценарію Соркіна, звісно, далеко. Хибує фільм й на занадто експресивну динамічність сюжету (очевидно, творці хотіли увіпхнути якомога більше матеріалу у двогодинну стрічку), сприйняття якого час від часу гальмується через специфічнулексику програмістів та фінансистів.
Незважаючи на це, фільм став лідером американського прокату у перший вiкенд на початку жовтня. Наразі він зібрав понад 46 млн. дол. при бюджеті в 50 млн. дол. (старт непоганий, хоча з такої теми можна було б мати й більше) — тобто український прокат очікує на блокбастер. Сподіваємося, переглядаючи двогодинне емоційне слайд–шоу, глядач оцінить гру Джесі Айзенберга, який дуже вдало вловив образ студента–невдахи, що проходить усі градації людини, яка несподівано отримує славу й гроші. Чудову компанію йому складає Джастін Тімберлейк, виконавець ролі засновника порталу Napster Шона Паркера: хто краще може зіграти чортика з ангельським обличчям, який спокушає невинного студента на гроші й зраду. Прихильники Девіда Фінчера, режисера «Загадкової історії Бенджаміна Баттона», радіють — їхній улюблений творець не зрадив очікувань. Ті ж, хто не належить до армії його шанувальників, тверезо оцінюють ефект картини: завдяки «Соціальній мережі» популярність Facebook зросте ще більше.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>