Спочатку це було схоже на таємне зібрання масонів у стінах розкішної будівлі Спілки письменників України: на другому поверсі в сутінках сновигали, перешіптуючись, тіні, які після того, як до зали внесли підсвічники, точніше настільні лампи, перетворилися на письменників, перекладачів та видавців. На вручення премії ім. Сковороди, що з 2001 року надає Французьке посольство, завітали Віктор Шовкун, Лариса Денисенко, Леонід Кононович, Андрій Курков (він же — член конкурсного журі).
Цього року премію отримали два перекладачі. У галузі художньої літератури — Петро Таращук (за переклад видань — Самюель Беккет «Малон умирає. Несказанний», видавництво «Юніверс», 2009 і Антуан де Сент–Екзюпері «Цитадель», «Видавництво Жупанського», 2010), у галузі гуманітарних та суспільних наук — Андрій Рєпа (за переклад видань — Ален Бадью «Концепт моделі», 2009 і Мішель Онфре «Трактат атеології», обидві книги вийшли у видавництві «Ніка–Центр», 2010). Кожен iз лауреатів отримав по тисячі євро. Також заохочувальну відзнаку — диплом — присудили Ганні Малець за переклад роботи Жана де Лабрюера «Характери» («Пульсари», 2009). Програма сприяння у видавничій справі «Сковорода» добре відома в Україні. Завдяки їй французький уряд фондує переклади класичних і сучасних творів національної літератури. У рамках цієї програми свого часу Анатоль Перепадя переклав Марселя Пруста «У пошуках утраченого часу» і Франсуа Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». Із цьогорічних лауреатів варто відзначити переклад твору Алена Бадью «Концепт моделі». «Це перша книга з математичної логіки, що вийшла в Україні за останні 40 років, — зауважив перекладач Андрій Рєпа. — Натомість «Трактат атеології» — класичний французький памфлет, де критикується християнство, іудаїзм, мусульманство».
Коротка урочиста частина закінчилася традиційним підняттям келихів iз французьким вином. Благо, увімкнули світло, тому ніяких неприємностей із письменницьким майном не трапилося.
Анн Дюрюфле,
радник iз питань культури і співробітництва посольства Франції в Україні:
— Премію ім. Сковороди вручають за переклад книг, які були видані впродовж останнього року. Схема роботи наступна: видавці пропонують нам видання для перекладу, а спеціальна комісія у посольстві розглядає ці пропозиції. Інколи ми їх відхиляємо, якщо такi переклади в Україні вже були, і пропонуємо авторів, невідомих або маловідомих українському читачеві. Адже первинне завдання програми — здійснювати переклади сучасної французької літератури. Таким чином, упродовж року нам удається видати близько 18 книг (цього року було видано 19. — Ред.). Програма частково покриває витрати на видання перекладу видавцем, а також — грошову премію перекладачам. Цього року на програму виділили близько 15 тисяч євро.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
