Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
4 травня в Будинку вчителя відбулося вже десяте, ювілейне, вручення нагород лауреатам конкурсу видавництва «Смолоскип». Власне, цю «ювілейність» організатори намагались якось відобразити, примусивши ведучих на самому початку церемонії трішки поговорити англійською. Таким чином імітувався випуск новин Ci-Ен-Ен, як би тоді, десять років тому, світова телекомпанія звернула увагу на семінар, проведений видавництвом в Ірпені. Беручи до уваги той факт, що серед тодішніх учасників фігурували такі теперішні світила суспільної думки, як Максим Розумний чи Андрiй Кокотюха, справді лишається тільки подивуватись недалекоглядній байдужості американських телевізійників.
Цього року в залі Будинку вчителя була присутня лише одна телекамера, та й та не мала на собі жодного маркування, яке свідчило б про її приналежність котромусь із телеканалів. Що, втім, не завадило провести святкування на доброму рівні. Бо передусім відзначалися й визначалися нові лауреати. А в числі лауреатів попередніх «Смолоскип» і справді має імена знані й вагомі у сьогоднішньому літературному процесі: Світлана Пиркало, Сергій Жадан, Андрій Бондар, Галина Логінова, Роман Скиба, Неда Неждана, Віра Балдинюк, Софія Андрухович, Марина Соколян.
Цьогоріч до переліку обраних і вибраних долучилось не так i багато нових імен. Слід одразу ж зауважити, що строге журі у складі Олександра Ірванця, Наталки Білоцерківець та Сергія Яковенка присудило тільки три других премії в номінації «Поезія» й одну — в номінації «Проза». Що ж до першої премії — то вона не присуджується ось уже кілька років поспіль, і останньою її володаркою була згадана вище Галина Логінова, авторка книги прози «Піщана ріка» у 2001 році. А за статутом видавництва, окремими виданнями виходять лише твори, удостоєні першої та другої премій. Тож найближчим часом український читач зможе познайомитися зі збірками віршів киянки Богдани Матіяш, Віталія Шинкаря (також киянина) і Павла Коробчука з Луцька. А Ігор Бузько з Кривого Рогу став автором збірки прози «Скелети зі столу редактора». Третіми-четвертими та іншими заохочувальними нагородами відзначені серед інших 16-рiчна киянка Ярослава Стріха (наймолодша серед лауреатів), уродженка Вінниччини Олеся Лященко та харків'янка Валерія Осипова, Олександр Євтушок з Рівненщини та студент Інституту журналістики Київського університету Денис Дацько.
Після завершення урочистого засідання в Будинку вчителя переможці та лауреати дружно повантажились до автобусів і відбули до Ірпеня під Києвом, де у Будинку творчості Спілки письменників України упродовж наступних п’яти днів вируватимуть пристрастні обговорення й дискусії стосовно подальших шляхів розвитку української літератури й суспільної думки. А за рік той самий «Смолоскип» відзначить своїх лауреатів уже водинадцяте. І серед них будуть нові, незнані досі імена. Що, власне, і є головною метою діяльності видавництва.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>