Найдорожча пальма світу щороку виростає у Швейцарії

      Сьогодні позаконкурсним показом нового фільму класика сучасного іспанського кіно Педро Альмодовара «Погане виховання» відкривається 57-й Каннський кінофестиваль, щорічний найпрестижніший кінофорум світу. Він буде тривати до 23 травня, коли головне фестивальне журі на чолі з 40-річним американським кінорежисером Квентіном Тарантіно назве прізвища переможців у окремих категоріях та вручить фільму-переможцю головну фестивальну нагороду — «Золоту пальму».

      Впродовж  останніх тижнів саме проведення фестивалю залишалося під знаком запитання. Профспілка французьких акторів та технічного персоналу кіностудій, яка нараховує 100 тис. членів, із середини квітня вимагала підвищення допомоги з безробіття, змусила подати у відставку міністра культури Франції і погрожувала зірвати фестиваль шляхом маніфестацій та окупаційних страйків у головних фестивальних приміщеннях. Керівництво профспілки навіть створило «окупаційний комітет». Саме таким чином їм удалося зірвати минулого року театральний фестиваль в Авіньоні, який є головним культурним заходом Франції. Наляканий уряд за тиждень до початку Каннського фестивалю оголосив надзвичайний план із задоволення вимог страйкарів, зокрема виділив додаткових 20 млн. євро для поповнення фонду допомоги з безробіття. Але радикальне крило профспілки залишилося невдоволеним, тому не виключено, що на цьогорічному фестивалі будуть не лише кінематографічні сюрпризи.

      З 18 фільмів головної конкурсної програми жоден не представляє Центральну чи Східну Європу. Єдиною конкурсною стрічкою не з Західної Європи є остання робота відомого балканського режисера (бо Югославії вже не існує) Еміра Кустуріци «Життя — це чудо». Як завжди у Кустуріци, це одночасно смішна, смутна та гротескна історія, цього разу про інженера-серба, який на початку 90-х років переселяється у хорватське село з грандіозними планами прокласти до нього залізницю та перетворити глуху провінцію на туристичну Мекку.       У конкурсі широко репрезентоване кіно Америки та Азії. Найбільший резонанс (не стільки артистичний, як політичний) має викликати показ фільму американця Майкла Мура «Фаренгейт 9/11», який заплановано на 17 травня. З огляду на жорстку критику в цій стрічці президента США Джорджа Буша, студія Діснея відмовилася випускати її в американський прокат, хоча права на показ фільму вже придбали прокатні компанії Великої Британії та кількох інших європейських країн. Стрічка Мура — це порівняльна історія кланів Джорджа Буша та Осами бен Ладена. Режисер доводить, що в них багато спільного.

      Морально-етичний скандал, без яких не обходиться жоден фестиваль, забезпечить француз Олів'є Ассаяс, сповнені еротики стрічки якого завжди балансують на межі провокації. Його конкурсний фільм має назву... «Чистий».

      Квентіну Тарантіно та іншим членам журі не доведеться особливо напружувати свої сірі клітини на переглядах довгих, нудних та занадто складних робіт старих майстрів кіно. Цьогорічна добірка конкурсних фільмів більш наближена до смаків пересічного глядача. Бо яким ще чином до конкурсу могли потрапити друга частина популярного мультика «Шрек» чи остання робота американців Джоела та Етана Коенів із зовсім не «фестивальною» назвою «Леді-вбивці» з Томом Хенксом у головній ролі? Фаворитом конкурсу вважають стрічку кінорежисера з Гонконга Вонг Кар-Вая «2046». Китайця вважають надією світового кіно. В Канні він «виставляється» втретє. Після першого фільму «Щасливі разом» він відбув додому з головною нагородою фестивалю, а з другого — «У настрої для кохання» — здобув симпатії критиків та публіки. Про останню роботу «вундеркінда» з Гонконга «2046» відомо мало, окрім того, що вона також про кохання і складається з трьох частин, кожна з яких базується на сюжеті однієї з трьох відомих європейських опер: «Мадам Баттерфляй», «Кармен» і «Тангейзер».

      Загалом  у рамках фестивалю відбудеться 46 світових кінопрем'єр. Українські стрічки відсутні навіть у менш престижному конкурсі короткометражних фільмів та Cinefondation (роботи студентів кіношкіл), немає наших  і в позаконкурсних показах. Головою журі цього конкурсу є російський режисер та актор Нiкiта Михалков. Лише побічні згадки про Україну будуть у годинній документальній стрічці «Я помер у дитинстві». Це фільм про Сергія Параджанова, одного з найвидатніших творців світового кіно ХХ століття. Фільм побудований у формі вражаюче щирого монологу режисера, який складається з безпосередніх висловлювань Параджанова, уривків з його листів та приватних записок. Стрічка ілюстрована раніше не відомими фото режисера, які були зроблені на знімальних майданчиках, вдома та у в'язниці. Фільм зняв 40-річний Георгій Параджанов, син великого режисера. До цього в доробку Параджанова-молодшого значаться лише дві короткометражки та знятий 2000 року документальний фільм «Я — чайка».

      І, нарешті, деякі подробиці про ту річ, про яку мріє будь-який кінематографіст. Головний приз фестивалю має назву «Золота пальма», але за його форму в Росії та Україні його ще інколи називають «Золота пальмова гілка». Ця гілка виготовлена зi срібла з золотим покриттям і розташована на підставці з білого кварцу. Дизайн нагороди розроблено швейцарською ювелірною фірмою «Shopard», штаб-квартира якої знаходиться у містечку Мейрен неподалік Женеви. Ця ж фірма щороку виготовляє чергову золоту гілочку та надсилає її до Франції.