І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
НОВИНИ ВІД ДАРИНИ
12.05.2004
Як рано не починай, все одно спізнишся
Попри сприятливі погодні умови, господарства Запоріжжя, Полтавщини, Луганщини, Чернігівської, Київської та Харківської областей не вклалися з посівною в оптимальні строки. За це перший заступник аграрного міністра Юрій Лузан розкритикував на колегії Мінагрополітики начальників тамтешніх облсільгоспуправлінь. За його словами, станом на кінець квітня запорізькі селяни посіяли лише 56 відсотків прогнозованих площ, полтавські, луганські, київські та харківські — 58-67 відсотків, у той час як, приміром, на Миколаївщині, на Закарпатті й навіть на Волині сільгосппідприємства майже завершували весняно-польові роботи.
За оперативними даними МінАП, станом на 7 травня господарства посіяли 15,5 мільйона гектарів ярових культур із запланованих 17,5 мільйона. Незважаючи на ранню весну, цьогоріч посівна суттєво розтягнулася в часі, оскільки після минулорічного неврожаю ранніх зернових господарствам катастрофічно бракує обігових коштів і техніки для нормальної роботи на урожай-2004.
Три мільйони для порятунку ціни
Під час жнив уряд планує викупити близько 3 мільйонів тонн зерна через обласні державні адміністрації і систему елеваторів Держрезерву. Відповідну постанову Кабінет Міністрів затвердив 28 квітня. Так, згідно із документом, регіони мають до 15 жовтня закупити 1,681 мільйона тонн зерна, а Державний комітет з матеріального резерву — 1 мільйон тонн, створивши таким чином 3-місячний запас продовольства. За словами віце-прем'єра Івана Кириленка, цього буде достатньо, щоб не допустити різкого спаду ціни на пшеницю нового врожаю. «Це та кількість, від якої всі вишикуються в чергу. Нас ніхто не переб'є. Ціни 320-280 не буде», — каже він, утім, наразі не уточнюючи, якої саме ціни очікувати селянам.
Деякі області у своїй запасливості пішли ще далі. Так, дніпропетровці планують викупити 250 тисяч тонн збіжжя, щоб повністю перекрити проблеми області в продовольчому зерні до врожаю 2005 року. Як уже повідомляла «УМ», аналогічні плани виконавча влада виношувала і в 2001—2003 роках, однак жодного разу їх не виконувала через брак фінансування. Окрім того, для місцевої влади є типовою практика адміністрування зернового ринку і скуповування зерна за цінами, нижчими від ринкових.
КСП житимуть вічно?
Попри те, що з часу прискореного реформування колективних сільськогосподарських підприємств минуло чотири роки, в Україні продовжують існувати понад тисячу КСП. Як повідомив заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, понад третину цих господарств припадають на Тернопільську область, по 15 відсотків — на Сумщину та Луганщину.
Для нових власників приватизованих екс-колгоспів залишкові КСП стали зручним способом для списання старих боргів і переприватизації на себе розпайованого людського майна. Загалом в Україні працює близько 19 тисяч сільгосппідприємств, які займаються аграрним виробництвом замість 11 тисяч 667 КПС, що діяли станом на 3 грудня 1999 року.
