Клен над трьома коронами

Півфінальний тріумф професіоналізму

      До півфінальних пар потрапили справді найкращі команди 68-го чемпіонату світу. Дещо несподівано організатори змінили порядок матчів, і першими на льоду найкращої хокейної арени Європи — празької «Сазки» — з'явилися збірні Словаччини та Канади. У першому періоді суперники продемонстрували обережну й часом сумбурну гру. Словаки намагалися грати у властивий їм комбінаційний хокей, канадці ж діяли на свій лад — швидко й агресивно. Втілити небезпечні моменти в гол на початку другої третини першими вдалося словакам. Вони виграли вкидання у центральній зоні, Штрбак «вистрілив», шайба зрикошетила від борту, Шатан як гриб після дощу з'явився перед голкіпером канадців Луонго й переграв його. Загалом, більшу частину часу суперники займалися тим, що не давали грати один одному, замiсть того щоб  безпосередньо конструювати свою гру, і намагалися використати чисельну більшість. Вдалося це представникам Країни Кленового Листя: воротар наших сусідів Лашак, закритий своїми й чужими гравцями, не зміг зреагувати на влучний постріл Бріера. На початку третьої 20-хвилинки Хара влучив у штангу воріт канадців, на що ті відповіли голом, який спричинив дуже багато суперечок. Канадський хокеїст підчепив ключкою голкіпера словаків, коли той виїхав до борта, внаслідок чого Лашак не зміг вчасно зайняти свою позицію, і Хоркофф швиденько зорієнтувався на «п'ятачку». Після відеоперегляду арбітр зі США шайбу зарахував, а на лід із трибун полетіло сміття.

      Канадці дуже повільно «в'їжджали» в чемпіонат, але надійшла пора «плей-оф» — і заокеанські профі показали, що добре знають, коли треба демонструвати свої найкращі ігрові та бійцівські здібності. Словаки, схоже, навпаки — не розрахували свої сили, і у восьмому матчі за два тижні в них просто закінчився «завод». У півфінальному поєдинку хлопці Франтішека Госси кілька разів були близькі до відновлення рівноваги в чисельній більшості, використали тайм-аут, замінили воротаря шостим польовим гравцем, але дивідендів це їм так і не принесло. Родоначальники — у фіналі.

      Другий півфінал — Швеція проти США — закінчився більш прогнозовано, задовольнивши жовте море шведських уболівальників на трибунах, яких гаряче підтримували аборигени-чехи, не приховуючи негативних емоцій у бік кривдників своєї команди. У складі «Тре крунур» з'явилися очікувані енхаелівці Форсберг із Лідстрьомом, американський же тренер Пітер Лавіолетт дещо несподівано поміняв голкіпера Конкліна, котрий вивів збірну США до півфіналу, на Дулхема. Після матчу він пояснив це однаковим рівнем гри оборонців воріт.

      Американці намагалися знайти своє щастя у нечастих швидких контратаках, адже в так званому позиційному нападі протидіяти організованим і технічним скандинавам їм було важко. Жодна команда на чемпіонаті не почувала себе у чужій зоні впевненіше за шведів. Що й казати, коли «жовто-сині» мали чисельну перевагу, суперник мріяв лише про те, аби викинути шайбу подалі від воріт. Не вдаючись у деталі, зауважимо, що шведська машина переграла суперника за рахунок вищого класу своїх виконавців. Заокеанські ж хлопці билися до останнього й змогли подарувати фанам напружену кінцівку, знявши на останній хвилині голкіпера й скоротивши рахунок до мінімуму.

Фінальне «дежа вю»

      Над командами, які вийшли розіграти «втішні» бронзові медалі, вже не висів тягар відповідальності, присутній у півфіналах, тому гра вийшла доволі веселою, незважаючи навіть на відсутність закинутих шайб. У наших сусідів не вийшов на лід Лінтнер, тренер збірної США повернув на «пост номер один» героя чвертьфіналу Тая Конкліна. Американці демонстрували агресивний хокей, атакуючи опонентів по всьому майданчику. Складалось враження, що на діях словаків більше далася взнаки втома. Перш за все — психологічна: не минуло розчарування від несправедливо, на думку багатьох, зарахованої шайби і, як наслідок, поразки від канадців у півфіналі. Загалом, команди за обопільно гострої гри мали безліч гольових можливостей для взяття воріт, але воротарі діяли фантастично, оборонці — самовіддано, а нападаючим бракувало якоїсь дещиці для успіху. Навіть додаткового часу не вистачило, аби таки запалити за якимись воротами червоне світло. В серії булітів заокеанські хокеїсти, продемонструвавши холоднокровність, реалізували всі чотири штрафні кидки, в той час як словаки Демітра і Габорик не змогли підтримати результативний почин Шатана й Госси. Вирішальний «пенальті» — як і в чвертьфіналі, на рахунку Енді Роача.

      До речі, на цій зустрічі було побито рекорд відвідуваності чемпіонатів світу, який належав Фінляндії-1997: загалом матчі турніру в Чехії побачило «вживу» 552 тисячі глядачів.

      Після матчу на наставника словаків Госсу боляче було дивитися. Команда націлювалася на «золото», в результаті ж залишилась зовсім без нагород, тому пан Франтішек лише зазначив, що після шокового півфіналу мотивувати хлопців на зустріч за третє місце було майже неможливо.

      Як і рік тому, в головному поєдинку чемпіонату зійшлися збірні Швеції та Канади. Про такі матчі важко розповідати словами — їх треба бачити, відчувати, захоплюватися, бо саме такі чудові дійства сприяють популяризації «найшвидшої гри у світі». Цікаво, що знову повторився й минулорічний сценарій розвитку подій на майданчику. Шведи після красивих розіграшів шайби швидко повели в рахунку, але, можливо, легкість, з якою вони це зробили, певною мірою зіграла з ними злий жарт. Спочатку канадці використали помилку в своїй зоні Тарнстрьома, а потім хвилинну розслабленість хокеїстів «Тре крунур» — і рахунок перед заключним періодом став рівним.

      А на 20-й секунді третьої частини матчу Джей Баумістер і Дені Хітлі розіграли просту комбінацію й послали скандинавів у нокдаун. Лише в середині періоду підопічні Нільссона прийшли до тями, але разюча контратака, яку завершив біля штанги Кук, відправила шведів уже до повноцінного нокауту — 4:2. У відчайдушній атаці-відповіді Аксельссон не зміг влучити в порожній кут воріт. Замінивши ж голкіпера на польового гравця, «жовто-сині» мали більше шансів отримати шайбу у власну «рамку», аніж засмутити Луонго. Все закономірно — канадці лишаються найсильнішими навіть не основним (з огляду на розпал Кубка Стенлі) складом.

      Харді Нільссон, тренер збірної Швеції: «Беззаперечно, перемогу сьогодні святкувала найкраща команда першості. Ми програли другий поспіль фінал Канаді, але минулого року розчарування було більшим (2:3 в овертаймі. — Авт.), ніж тепер. Після 30 хвилин матчу, невідомо чому, ми фактично скінчили грати, канадці ж, навпаки, активізувалися, особливо безпосередньо біля наших воріт. Якби моя команда сьогодні перемогла, це можна було б вважати дивом».

      Майкл Бебкок, тренер збірної Канади: «Моїм хлопцям сьогодні знадобилося докласти максимальних зусиль, аби виграти. За рахунку 1:3 переломити хід зустрічі було нелегко, однак ми продовжували вести свою гру і, продемонструвавши працьовитість, досягли свого».

ПРЯМА МОВА

Дені Хітлі: Канадці знайшли шлях до золота!

      Кращий бомбардир і гравець чемпіонату світу канадець Дені Хітлі після фінального матчу відповів на запитання журналістів.

      — Який із двох виграних чемпіонатів для вас найважливіший?

      — Перше «золото» ніколи не забувається. Цей турнір вийшов іншим. Ми почали досить невдало, тренер Джоель Кенневілль перед початком чемпіонату занедужав, склад не був награний, у нас виникли проблеми з результативністю, ми пропустили 10 голів у двох матчах поспіль... Той факт, що хлопці знайшли в собі сили знову завоювати «золото», робить цей чемпіонат особливим.

      — Ви прийшли до перемоги на світовій першості після пережитої автокатастрофи і найважчого в особистому плані сезону в НХЛ...

      — Так, але це — чудова кінцівка. Завоювати друге поспіль «золото» для своєї країни — що може бути краще?

      — В останні роки канадська команда виграє практично все. Вважаєте, що ваша країна знову заявила про себе як про безперечного лідера світового хокею?

      — Думаю, ми завжди перебували в числі лідерів. Просто в останні три роки канадці нарешті знайшли шлях до «золота». Цей чемпіонат став показовим у іншому плані: в нас були складнощi, гра не йшла, ми не зуміли перемогти австрійців і чехів, поступалися по ходу всіх матчів «плей-оф», але подолали всі перешкоди!

 
ТАБЛО

Півфінали

Словаччина — Канада — 1:2 (0:0, 1:1, 0:1)

Швеція — США — 3:2 (2:0, 1:1, 0:1)

Матч за 3-тє місце

Словаччина — США — 0:0, буліти — 2:4

Фінал

Швеція — Канада — 3:5 (2:1, 1:2, 0:2)

      Прага, «Сазка Арена». 9 травня. 17400 глядачів

      Шайби: 2:13 Хоглунд (Тарнстрьом, більш.) — 1:0; 7:34 Алфредссон (Форсберг) — 2:0; 13:58 Сміт (Моррісон) — 2:1; 24:57 Саломонссон (Хоглунд, Нюландер) — 3:1; 34:44 Хітлі (Баумістер, С. Нідермайєр) — 3:2; 35:36 Р. Нідермайєр (Хоркофф) — 3:3; 40:20 Баумістер (Хітлі) — 3:4; 50:12 Кук (Р. Нідермайєр, Хоркофф) — 3:5

      Штраф: 6-20

      Кидки: 31-27 (15-12, 9-7, 7-8)

      Рефері: Ханну Хенрікссон (Фінляндія)

СТАТИСТИКА

      Символічна п'ятірка чемпіонату, визначена представниками ЗМІ: Лундквіст (Швеція) — Хара (Словаччина), Тарнстрьом (Швеція) — Хітлі (Канада), Пелтонен (Фінляндія), Ягр (Чехія).

      Кращі гравці ЧС-2004 за рішенням директорату першості: воротар — Конклін (США); захисник — Тарнстрьом (Швеція); нападаючий — Хітлі; найкорисніший гравець турніру — Хітлі.

      Бомбардири: Хітлі (Канада) — 8 шайб + 3 передачі = 11 очок (у 8 матчах), Пелтонен (Фінляндія) — 4+6=10 (7), Ягр і Ручинськи (обидва — Чехія) — 5+4=9 (7)... Матвійчук (Україна) — 2+3=      5 (6)...

      Воротарі: Лашак (Словаччина) — 186 кидків відбито (195 кидків усього), 95,38% надійності; Вокоун (Чехія) — 119/126, 94,44%; Конклін (США) — 142/152, 93,42%; ...Симчук (Україна) — 154/172, 89,53%...

      Виграні вкидання: Гніденко (Україна) — 24 виграних (11 програних), 68,57%; Сато (Японія) — 11/6, 64,71%; Озолс (Латвія) — 16/9, 64,00%; Бержерон (Канада) — 55/35, 61,11%...