Грядки з овочами, поля, узбіччя доріг. Під ними — сотні, тисячі загиблих солдатів, колись залишених на полі бою. Час притрусив їх землею, виросла трава, землю віддали під сільськогосподарські угіддя, її орали й засівали, вже й не знаючи, що на більшій глибині є людські останки. Та ще — тонни смертоносного «металу», що, й півстоліття пробувши в ґрунті, залишається вибухонебезпечним. Пошуковий загін «Дніпро–Україна» вже третій рік обстежує місця найбільших боїв часів Другої світової війни, переважно на Київщині. Вилучає бомби, снаряди, міни і по–людськи ховає солдатів. У другій половині жовтня заплановане урочисте поховання віднайдених цього літа 57 воїнів, загиблих на Лютізькому плацдармі. Імена двох із них пошуковці встановили і повідомили родичам, запросивши їх на подію.