І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Пане Маркс, ви помилялися...
13.10.2010
Алекса Подолинського на Дніпропетровщині зустрічали як дуже дорогого гостя.
На Дніпропетровщині влiтку приймали гостя з далекої Австралії, приїзду якого, за зізнанням заступника голови обласної ради Івана Лазаренка, домагалися цілий рік. 86–річний Алекс Подолинський, що має українське походження, на свій поважний вік явно не скидався. І це виглядало цілком логічно. Адже саме Алекс Подолинський для десятків тисяч людей в усьому світі є своєрідним символом практичного ведення біодинамічного сільського господарства. Простіше кажучи, австралієць значну частину свого життя присвятив тому, щоб ми не споживали не те що генетично модифіковані організми, а навіть продукти, для вирощування яких застосовувалися мінеральні добрива, і зосередилися винятково на екологічно чистих харчах. У цьому, власне, й полягає головна сутність біодинамічного землеробства.
Першим спростував класика Микола Руденко
Іван Лазаренко, який тривалий час очолював сільгосппідприємство у Новомосковському районі, на Дніпропетровщині є одним iз подвижників природного господарювання на землi, визнаним iдеологом якого є видатний український фiлософ та економіст Микола Руденко. Спектр діяльності цієї однієї з найпомітніших постатей у вітчизняному дисидентському русі був надзвичайно широким — письменник, поет, правозахисник, засновник Української Гельсінської групи. Спершу Микола Данилович здавався обласканим долею — працював відповідальним секретарем видавництва «Радянський письменник», редактором журналу «Дніпро», був секретарем парткому Спілки письменників України, членом Київського міськкому Компартії України. Але потім від усіх цих привілеїв радянської системи добровільно відмовився. Особливо ж був вражений розвінчанням на ХХ з’їзді КПРС «культу особи Сталіна». Осмислюючи те, як параноїк і садист упродовж стількох років міг очолювати партію і державу, поступово дійшов висновку, що саме вчення, лягло в основу держави, неправильне. Отож ретельно проштудіювавши «Капітал» Карла Маркса, усвідомив: помилковість закладена в основоположному постулаті цієї фундаментальної роботи — у розумінні теорії додаткової вартості. Вона, як переконався Микола Руденко, створюється не експлуатацією робітника, а сонячною енергією, поєднаною з працею на землі. Своє бачення цієї проблеми він виклав у філософських працях «Економічні монологи», «Енергія прогресу», у романі «Формула сонця». Усе це Руденку обійшлося дорогою ціною — виключенням iз лав КПРС, Спілки письменників України, зрештою, позбавленням волі на 12 років, з яких відбув в ув’язненні 10.
Саме Микола Руденко, у 2000 році удостоєний звання «Герой України», ініціював створення наукового товариства імені Сергія Подолинського, діда вищезгаданого австралійця Алекса, — з метою розвитку і поширення фізичної економії та запровадження її у суспільні відносини.
Усе, виявляється, дуже просто
Суть цього вчення, тривалий час старанно замовчуваного, проста, як учорашній день. Сотні мільйонів років на нашій Землі росли великі ліси, квітли луги та степи, ніхто спеціально ґрунт не обробляв і не збагачував, його родючість зберігалася.
Привнесене розвитком цивілізації застосування мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних сполук полегшило людську працю та підвищило врожаї. Але, з іншого боку, призвело до небезпечної післядії для здоров’я людей, знищення мікрофлори і фауни ґрунтів. До того ж і шкідники до пестицидів звикають, внаслідок чого ефективність використання хімікатів помітно знижується.
Власне, європейці забили на сполох ще в ХIХ столітті. А з 1924 року після отриманої інформації від видатного філософа, вченого та мислителя того часу Рудольфа Штайнера (1861—1924), який залишив своїм нащадкам понад 350 томів своїх праць, без зайвого галасу німецькі прогресивні фермери почали розвивати єдино правильний і добре призабутий біодинамічний метод землеробства, головна сутність якого полягає не в тому, щоб вичавити із землі якомога більше, а в тому, щоб і через 100 років господарювання на землі наша годувальниця не виснажувалася.
На сьогодні у світовому вимірі біодинамічним землеробством займаються у 10 відсотках фермерських господарств та безлічі господарств маленьких. В одній тільки Австралії понад мільйон гектарів землі вже впродовж десятків років самогенеруються за методом біодинамічного землеробства, консультантом якого на всіх континентах є саме Алекс Подолинський.
Як розповідає Іван Лазаренко, гість з Австралії у захваті. І водночас неабияк збентежився від того, наскільки бездумно ми таким багатством розпоряджаємося. Тож запевнив, що над Дніпропетровщиною бере шефство. Для початку науку біодинамічного землеробства відточуватимуть у господарствах дослідних. Одним iз таких є агрокорпорація «Степова», з роботою якої Алекс Подолинський ознайомився.
Іван Лазаренко запевняє, що ареал природного землеробства вони на Дніпропетровщині чимдалі розширюватимуть. І саме цьогорічний приїзд на Дніпропетровщину Алекса Подолинського став для них неабияким стимулом. Навіть на геть бідних на гумус землях в Австралії (зазвичай його вміст становить близько одного відсотка) сподвижник з українським корінням досяг показника 11%. Наші ж знесилені безвідповідальним господарюванням ґрунти, як запевняє Іван Іванович, можна довести до ладу за якихось сiм років. Цей часовий проміжок здається зовсім незначним на тлі того, що над землею ми справді бездумно глумилися упродовж багатьох десятиліть.
Як наголошує науковий керівник програми «Природне землеробство», доктор біологічних наук, професор Валентина Ляшенко, такий метод господарювання передбачає три визначальнi постулати — повна відмова від генетично модифікованих організмів, заборона використовувати хімікати і мінімальна обробка ґрунту.
У сусідній Росії вже сьогодні є клініки, які лікують органічною продукцією і чистою водою. Україна ж на цей шлях тільки стає — за масштабами використання органічних методів господарювання на землі нині ми посідаємо зовсім невтішне 21–ше місце у світі. І одним iз піонерів має стати агрокорпорація «Степова», де вже створено Центр природного землеробства. Власне, саме зі створення дослідних господарств цей задум на Дніпропетровщині і почнуть втілювати у життя.
Ректор Дніпропетровського державного аграрного університету Анатолій Кобець зазначає, що очолюваний ним ВНЗ стане головною науковою базою для розвитку органічних методів господарювання в агропромисловому секторі. Адже тут уже сьогодні можуть похвалитися цілою низкою найсучасніше оснащених дослідних лабораторій.
Парадокс iз «громадівською» логікою
В урочистостях iз нагоди відкриття Центру природного землеробства у Дніпропетровській області взяла участь вдова Миколи Руденка Раїса Панасівна. Вона зазначила, що Карл Маркс пізніше сам визнав глобальну помилковість своєї теорiї додаткової вартостi. І в четвертому томі «Капіталу», ним так і не завершеному, але все одно за радянських часів засекреченому, він свої постулати намагався щонайменше дезавуювати. Тепер же їх спростувало саме життя. І саме Дніпропетровщина стала пiонером застосування технологiй природного землеробства на теренах України. Судячи з усього, налаштовані тут найсерйозніше. Незважаючи на кричущий парадокс — головний проспект в обласному центрі досi носить ім’я... Карла Маркса.
Для Івана Лазаренка такі перспективи мають ще й своєрідну історично–політичну ретроспективу. Адже він разом зі своїм, значно відомішим, братом Павлом Івановичем, що вже понад 10 років живе у США, уособлюють Всеукраїнське об’єднання «Громада», яке на наступних виборах знову сподівається отримати побільше місць у депутатському корпусі Дніпропетровської обласної ради. І саме дід Алекса Подолинського Сергій Андрійович є розробником оригінальної теорії «громадівського соціалізму». Отож відкриття Центру природного землеробства у Дніпропетровській області виявилося ще й наскрізь помережаним зовсім не пересічними історичними аналогіями. І якщо щодо Карла Маркса має місце вражаючий парадокс, то щодо «Громади», навпаки, очевидна логіка...
