Дякуємо, що не десять!

Cердешну Конституцію знову чекає скальпель. Учора народні депутати направили до горезвісного Конституційного Суду проект змін Основного закону, який пролонгує повноваження нинішніх народних депутатів на один рік, а Президента — на півроку.

Аби ухвалити зміни в остаточній редакції, народні депутати ще цього року мають отримати позитивний висновок від КС і ухвалити закон у першому читанні. А на наступній сесії «освятити» його трьомастами голосів. Поки що резерву для конституційної більшості не вистачає: «за» направлення проекту до КС проголосували 265 народних депутатів. Серед тих, хто хоче сидіти у ВР п’ять років, є представники й опозиційних фракцій: двоє — з БЮТ (Куровський і Ляшко), 14 — із «Нашої України» (Бобильов, Борисов, Бут, Василенко, Жванія, Лук’янова, Марущенко, Новіков, Омельченко, Плющ, Поляченко, Стретович, Харовський — переважно члени більшості, а також Влад Каськів, який божився, що його робота з «національними проектами» в команді Януковича не означатиме, що колишній лідер революційної «Пори» підтримуватиме в Раді голосування коаліції).

Герой «гей–скандалу» тижня Олег Ляшко, який досі був активним спікером опозиції, перейняв риторику «більшовиків». «Вибори — це популізм. Популізм — це означає обдурювати людей. Коли ми з вами будемо щороку проводити вибори, ми замість того, щоб робити реальні справи для країни, будемо вимушені їх щороку обдурювати. Давайте люди відпочинуть від нашої брехні. Нехай та влада, яка є, покаже на що вона здатна, і потім люди дадуть їй оцінку», — заявив пан Ляшко.

У принципі, Верховна Рада вправі міняти Конституцію так, як вважає за потрібне. Є дві умови: по–перше, проект не має обмежувати права і свободи громадян, інакше його заверне Конституційний Суд (утім щодо об’єктивності КС є обґрунтовані сумніви). По–друге, потрібно 300 голосів. Не будемо сперечатися, п’ять років депутатства — це добре чи погано. Тим більше що п’ятирічний термін повноважень для парламентаріїв в Україні офіційно вже діяв — із 2005 по 2010 рік. Інша справа, якби депутати прописували б собі шість чи десять років...

Річ не в тім. Ініціатива ВР варта осуду через те, що політики діють за подвійними стандартами. Коли треба повернути кучмівську Конституцію і збільшити повноваження Президента — будь ласка. А коли за цією Конституцією депутати мають працювати по–старому, чотири роки, тобто раніше йти на перевибори, — то вже ніхто не хоче. За юридичною ж логікою, якщо вже тягнете за хвоста, то будьте готові до того, що витягнете всього кота, кажуть депутати від опозиції.

Ще одна новація проекту передбачає п’ятирічний термін повноважень для депутатів місцевих рад. А про третю новелу слід сказати окремо. Проект передбачає, що чергові вибори Президента відбуватимуться «в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента». А за знову чинною Конституцією–1996 мали б бути в жовтні.

Пояснимо. Віктор Янукович обирався в лютому 2010–го. За зразком Конституції–2004, наступні чергові вибори глави держави мали бути в 2015 році. А за Основним законом 1996 року — в жовтні 2014–го. Звісно ж, на Банковій не погоджувалися втяти собі півроку повноважень. Отож, якщо після 1996 року ми призвичаїлись обирати Президента восени, а парламент — навеснi, то тепер усе буде не так, а як вигідніше Януковичу. Якщо, звісно, депутати нашкребуть 300 голосів...

Президент підтримує ідею, аби главу держави обирали на початку року, а не в жовтні. При цьому він виступає за те, щоб вибори Президента й парламенту відбувалися протягом одного року — із шестимісячним інтервалом.

«Через часте проведення виборів Україна постійно перебуває в збудженому політичному стані. Це неспокій, це негативно позначається на житті людей. Увесь час вибори — людям це вже набридло. Політики змагаються між собою і екс­периментують на суспільстві. Це небезпечно», — зазначив Янукович учора, перебуваючи у Франції.

Залишається з’ясувати, за рахунок чого вдасться звести двоє виборів в один рік: пролонгації повноважень ВР, скорочення каденції Президента чи дострокових парламентських виборів?

ЩЕ ІНІЦІАТИВА

Також Президент Янукович виступив за скасування суто пропорційної системи виборів до Верховної Ради та запровадження «як мінімум змішаної системи — 50% мажоритарна, 50% — пропорційна. Чи, можливо, повністю мажоритарних», — сказав він, виступаючи у Французькому інституті міжнародних відносин.