Резолюція «Функціонування демократичних інституцій в Україні», ухвалена позавчора ввечерi більшістю Парламентської Асамблеї Ради Європи (102 — «за», 1 — «проти», 6 — утрималися), викликала неоднозначну реакцію у вітчизняному політикумі. Очікувалося, що резолюція буде ще жорсткішою. Напередодні розгляду у Страсбурзі ходили чутки, що офіційний Київ домовляється про пом’якшення «вердикту» ПАРЄ з російською делегацією. У результаті ПАРЄ закликала не допустити монополізації влади в Україні, продовжити реформу судової системи та прокуратури, забезпечити умови для проведення чесних виборів до органів місцевого самоврядування, а також розслідувати всі заяви про утиски свободи ЗМІ та права на зібрання. Оглядачі кажуть, що цьогорічна резолюція суттєво жорсткіша, ніж минулорічна, відтак нашій державі не позбутися моніторингу з боку ПАРЄ, на що сподівалася нова влада у зв’язку з майбутнім головуванням України (з весни 2011 року) в Комітеті міністрів РЄ.
Одна з доповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ Ренате Вольвенд вважає резолюцію щодо України навіть дещо «м’якою», бо в Україні «все контролюється владою». Чимало вітчизняних політологів кажуть, що, ухваливши таку резолюцію по Україні, «Європа протверезіла». На думку Ігоря Жданова, «зараз у Європі зрозуміли, що з демократією в Україні проблеми, а стабільність — лише в головах тих, хто про неї говорить».
Якщо по суті, то доповідачка ПАРЄ по Україні естонка Мейліс Репс iз трибуни висловила сумнів у прозорості майбутніх місцевих виборів 31 жовтня. А пані Вольвенд iз Лiхтенштейну вважає, що в Україні звузилися громадянські свободи.
На засіданні ПАРЄ прийняли поправку, згідно з якою Асамблея закликала владу України внести в закон про політичні партії зміни, які зменшили б комерційну залежність партій. Ще одна поправка — ухвалити низку законопроектів щодо держслужбовців: прийняти закони про конфлікт інтересів та етичних норм на державній службі, про декларацію майна держслужбовців, а також про доступ до суспільної інформації.
У цій площині Страсбург не міг не згадати голову СБУ Валерія Хорошковського. Окремою поправкою ПАРЄ визнала факти тиску на громадянське суспільство України з боку спецслужби й висловила «стурбованість iз приводу збільшення кiлькостi достовірних повідомлень про невиправдану участь СБУ у внутрішніх політичних справах, зокрема тиск на журналістів, партійних активістів, активістів громадянського суспільства та їхнiх родичів».
Але найбільше дебатів у Страсбурзі викликали факти судового конфлікту щодо перерозподілу частот між медіа–групою, до якої мав відношення Хорошковський, та телевізійниками «5–го каналу» й TVi. У «сухому підсумку» Європа закликала Київ забезпечити, щоб судові розгляди не призводили до вибіркового перегляду частот мовлення.
Щодо недавнього скасування політреформи–2004, то ПАРЄ прийняла до уваги рішення нашої конституційної Феміди, але водночас закликала Верховну Раду ініціювати всеосяжну конституційну реформу й тим самим привести Основний закон «у повну відповідність до європейських стандартів». Офіційний Страсбург також звернувся до Венеціанської комісії з проханням дати оцінку скандальному рішенню КСУ від 1 жовтня. Відтак наступна доповідь ПАРЄ щодо України стосуватиметься нашого конституційного статусу. Адже, як каже нардеп від «НУНС», член української делегації в ПАРЄ Ольга Герасим’юк, «історія з рішенням Конституційного Суду викликала тут буквально шок».
Інший член української делегації, «регіоналка» Юлія Новикова, навпаки, рада, що жодна поправка української опозиції не була врахована ПАРЄ, тож резолюція не стала жорсткішою.
Вітчизняне МЗС пішло ще далі: міністр Костянтин Грищенко заявив, що резолюція ПАРЄ свідчить... про рух України в демократичному напрямі. Бо демократія в нас «пустила глибоке коріння»!
«Регіонал» i очільник української делегації в ПАРЄ Іван Попеску переконаний, що від цієї резолюції виграла Україна. Чому? Бо лише одна людина проголосувала проти резолюції.