Стратегія трьох сортів

Цікавих ідей, дискусій та оцінок на 7–му саміті YES («Ялтинська європейська стратегiя») не бракувало. А також скандалів — ну куди ж без них? Причому грань між цими явищами була такою тонкою, що багато хто її навіть не бачив.

Так, віце–прем'єр Борис Колесников поділився планами — своїми чи урядовими, на жаль, не уточнив — модернізації нашої держави. Напрямків три. Перший передбачає розвиток ділової інфраструктури на сході держави: модернізацію аеропортів, будівництво нових злітно–посадкових смуг, виставкових та конгрес–центрів. Для Центральної України перспектива прозаїчніша: розвиток сільського господарства. Шляхом неназваних урядових стимулів урожайність, як думає пан Колесников, зросте вдвічі. Ну а Західна Україна та Крим нарешті об'єднаються — і стануть усього лише туристичними центрами. Куди, треба сподіватися, приїжджатимуть на відпочинок працівники конгрес–холів та власники аеропортових терміналів.

Екс–президент сусідньої Поль­щі Олександр Кваснєвський, який є головою правління YESу, зробив українській владі не тільки компліменти. Його фраза: «Настане і той день, коли ми будемо просити вас, українців, вступити в ЄС. Тому що ви нам потрібні», — із низки компліментів запрошених гостей вирізнялася тільки більшою образністю. А ось заява «екса» щодо останніх політичних подій засмутила українську владу. «Європа не реагуватиме на ухвалу Конституційного Суду в Києві — ми поважаємо такі рішення, — позитивно почав Кваснєвський. А далі не витримав: — Але питання стратегічне: що це означає для України? Мені здається, тут ризик великий». На його думку, для країн із молодою демократією, таких як Україна, головне — це децентралізація влади. До того ж у жодній європейській країні немає суто президентської системи правління. І змішана система вважається «якіснішою». Ось і запрошуй його після цього на телеефіри!

Ще один гiсть YES, екс–глава США Бiлл Клiнтон, уже згодом в iнтерв'ю журналiстам визнав, що рiшення КС — внутрiшня справа України i не свiдчить про провал української демократiї.

Український потенціал визнав і міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. І м'яко натякнув, що майже двадцять років тільки пишатися потенціалом — якось воно не те... Для наочності — приклад географічно не далекої від нас Туреччини. Двадцять років тому, за словами Більдта, це була держава з дуже централізованим управлінням і монополізованою еко­номікою. Але потім країна зробила великий ривок вперед. «Вони увійшли до митного союзу з ЄС і стали глибоко інтегровані з Євросоюзом, не будучи його членом. Зараз у них зростання в 10%, і тренди вражаючі», — сказав Більдт. Натяк доволі прозорий.

Ще один екс–президент, на цей раз вітчизняний, — Леонід Кравчук, коли Європа критикувала нас за централізацію, подав їй на допомогу свої аргументи. І образився, що опозиція не отримала запрошення на такий представницький форум. Мовляв, ніде у світі такого немає. І ображається він не за себе, а за політичного лідера Юлію Тимошенко. Засновник форуму бізнесмен Віктор Пінчук був змушений виправдовуватися. «Її було запрошено», — прокоментував Пінчук журналістам.

ДО РЕЧІ

Єврокомісар — «не справжній»?!

Гострий діалог Президента Віктора Януковича із провідними західними експертами Банкова перетворила на фарс. Журналісти «Української правди» роздобули роздруківку, на якій були записані запитання «принципових» експертів та відповіді Януковича на них. У «договірній» дискусії погодилися взяти участь Александр Рар та Марек Сівець. Колишній єврокомісар Хав’єр Солана переформулював питання своїми словами, але суть залишив. І лише Андерс Ослунд, який не приховує своїх симпатій до Юлії Тимошенко, поставив інше питання.

«Я не уявляю, яке таке могло трапитися. Може, прослушка?.. Я жартую», — прокоментував журналісту учасник скандалу Александр Рар.