КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Кость Бондаренко, політолог:

— Якщо давати оцінку діям Конституційного Суду, то вони були прогнозованими. Це не нова тема. Кілька років тому оточення Віктора Ющенка говорило про те, що Ющенко через Конституційний Суд може домогтися скасування реформи. Ющенко не став цього робити, бо розумів: реформа приймалася в пакеті з законами про «третій тур». Скасування реформи могло б поставити під сумнів легітимність тих виборів. Натомість Янукович вирішив скористатися з ситуації, і КС ухвалив відповідне рішення.

Що тепер? Треба переглянути низку законодавчих актів, пов’язаних із діяльністю влади. Адже і Верховна Рада, і Президент, і органи місцевої влади обиралися за Конституцією зразка 2005 року, під ті повноваження. Якщо КС зобов’язує переглянути нормативноправові акти відповідно до Конституції 1996 року, то, напевно, доведеться переглядати і те, що пов’язане з діяльністю гілок влади. Питання легітимності всіх структур залишається відкритим. Чесно кажучи, не знаю, як вони будуть виходити із цієї ситуації. Думаю, буде запропоновано рішення про поетапний перехід, за який доведеться привести свою діяльність у відповідність Конституції1996.

Віктор Янукович, Президент України:

— Моє ставлення до будьякого рішення суду, а тим більше Конституційного, однозначне: в Україні повинне бути і буде верховенство права. Це головна засада демократії, тому будьяке рішення КС Президент і Верховна Рада повинні виконувати. Що стосується оцінки цього рішення, то мені цікаво, скільки суддів проголосувало за це... Я дуже добре пам’ятаю оцінку Венеціанської комісії і ПАРЄ. Ця оцінка в 2004 році щодо голосування у Верховній Раді була негативною. І Венеціанська комісія звертала увагу, що це рішення було прийнято з порушенням Конституції.

Юлія Тимошенко, лідерка БЮТ:

— Голова Конституційного Суду, макіївський маріонетка, сьогодні зачитав рішення про початок українського ГКЧП. З цієї хвилини Україна дійсно стала новою, а точніше — іншою...

Зараз є очевидним, що Президент, парламент, уряд, КС і всі інші представники влади обиралися за іншою Конституцією, яку сьогодні попрали. Вони не наділялися від народу тією владою, яку собі присвоїли цим рішенням КС. Тому висновок може бути лише один: Президент, парламент, всі вони мусять бути тепер переобрані на невідкладних президентських та парламентських виборах, які потрібно провести під дієвим моніторингом демократичної світової спільноти.

Володимир Литвин, Голова Верховної Ради:

— Говорити про те, що трапилося щось екстраординарне, я не маю підстав. З одного боку, я беру на себе сміливість застерегти від паніки, яку дехто демонструє, від тотального розчарування, бо це не є ознакою тверезого підходу, а з іншого боку — від ейфорії.

Конституційний Суд має надати свій коментар до ухваленого рішення, щоб не було так, що він просто прийняв рішення і умив руки.

Процес виконання рішення суду має організувати Верховна Рада, до виключної прерогативи якої відносяться прийняття та скасування законів і внесення змін. А Конституція — це Основний закон. Треба розуміти, що це рішення поставило всіх нас перед надзвичайною відповідальністю, і потрібні консультації. Треба приймати узгоджене рішення, на якій основі триватиме життя.

Валентин Наливайченко, голова політради «Нашої України»:

— Те, що зроблено у 2004 році й те, що зроблено зараз, — фактично одне і теж: політична метушня за зачиненими дверима. Це позбавлення народу можливості і права голосувати та визначати положення Основного закону. Ми завжди стояли на позиції, що народ є джерелом влади. Без референдуму жодні зміни до Конституції вноситися не повинні.

Конституція потребує змін. Ми наполягаємо відновити конституційний процес, всенародне обговорення змін до Конституції. Ми вимагаємо посилення місцевого самоврядування, передачі бюджетів місцевим громадам скорочення міністерств наполовину, а кількості віцепрем’єрів — втричі, серйозного скорочення повноважень правоохоронних органів.

Микола Оніщук, екс­міністр юстиції від «Нашої України»:

— Конституційний Суд не може змінювати мандат народу. Не менш складним є й питання правових наслідків, хто і за яким підписом візьме на себе відповідальність за публікацію автентичного тексту Конституції.