Коронацiя по-донецьки

02.10.2010
Коронацiя по-донецьки

Встати! Стара Конституція іде. (Рейтер.)

Після кадрових змін у складі Конституційного Суду та обрання його головою вихідця з Донбасу Анатолія Головіна в політиків, правників та журналістів не було сумнівiв, яке саме рішення щодо політичної реформи­2004 ухвалять судді. Учора такий потрібний Януковичу вердикт зачитав саме новий голова КС. І хоча кількість голосів «за» невідома: всі 18 суддів своїми підписами визнали, що закон №2222 «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року є неконституційним, оскільки в часи Майдану його ухвалили з порушенням спеціальної процедури (без додаткового схвалення змiненого проекту в КС). За окремими даними, єдиним, хто поставив автограф лише після того, як додав до рішення КС свою окрему думку, був близький до БЮТ Віктор Шишкін.
Що цікаво: закон №2222 нібито втратив чинність... відучора, з моменту оголошення рішення КС. І це незважаючи на те, що, на думку відомих фахівців iз конституційного права, той закон «помер» ще в новорічну ніч 2006 року, коли закладені в ньому зміни стали «тілом» Конституції, а Україна прокинулася парламентсько­президентською республікою. Але чи стала українська держава відтепер знову президентсько­парламентською за формою правління — ще те питаннячко! Президент Янукович одразу поспішив заявити, що не лише він, як глава держави, а й Верховна Рада та Кабмін мають виконати це рішення КС. У своєму зверненнi до народу глава держави обiцяє нову полiтреформу та подальше вдосконалення Конституцiї. Опозиція ж, навпаки, каже, що відтепер уся влада в Україні нелегітимна, тож у відставку має піти і «гарант Конституції», і весь його уряд, і парламент. Після чого — перевибори.

Політреформа померла. Хай живе сильний Президент!

Щоправда, про перевибори в рішенні КС — жодного слова. Навпаки, конституційні «жерці» поновили чинність Конституції 1996 року та вимагають від органів державної влади «невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного закону». Виявляється, коли за зміни до Конституції голосують понад 300 депутатів, їхнє рішення можна переглянути, якщо десь там порушено процедуру, але, щоб повернутися до старої Конституції Кучми, достатньо 18 суддівських голосів?!

Звісно, без Верховної Ради не обійтися, хоча «регіонали» наголошують, що парламент просто не має іншого варіанта, як імплементувати рішення КС щодо невідкладного приведення законодавства у відповідність до Основного закону 1996 року. Мовляв, конституційне перезавантаження назад, у 1996 рік, — це вже факт. «Віднині всі суспільноправові відносини в державі регулюються цією Конституцією, яка визнана найкращою у Європі», — переконана представник Президента у КС Олена Лукаш.

Але виникає питання: а чому Феміда, визнавши нечинним закон №2222, ще й наполягає на наслідках цього визнання — поверненні до попередньої моделі державного устрою? Якщо країна живе за новою моделлю вже майже п’ять років, чи не простіше перезатвердити ці зміни за бездоганною процедурою? Чому КС зобов’язує повернутися до попередньої моделі, коли є інший шлях, і чи не перевищує свої повноваження? Та тому, що в Україні відбулася узурпація влади легальним способом, вважає один з авторів Конституції 1996 року, професор права Віктор Мусіяка. На думку знаного фахівця з конституційного права, рішення КС є легальним, оскільки воно офіційно винесене, але назвати його легітимним йому вкрай важко, «адже КС не має права змінювати Конституцію, та ще й за такими нікчемними обґрунтуваннями»! «Зараз Конституція фактично розвалена в антиконституційний спосіб. Це просто дикість!» — обурюється пан Мусіяка й додає, що зміні підлягають сотні законів, а також тисячі підзаконних актів.

Натомість спікер ВР Володимир Литвин вважає, що відучора Президент Віктор Янукович набув повноваження Кучми — права одноосібно звільняти Прем’єра та всіх членів уряду. Раніше пан Литвин на кожному кроці наголошував, що без конституційної більшості голосів у парламенті повернення до старої Конституції неможливе. Нині ж він каже, що варто виконувати рішення КС. Як? Пан Литвин вважає, що спочатку «має запрацювати конституційна комісія у ВР, після чого парламент повинен ухвалити рішення». Виходить, потрібні 300 голосів під куполом ВР у Януковича вже є?

Влада нелегітимна. Усі на перевибори!

Опозиція ж вважає рішення КС не правовим, а політичним. Мало цього, правовим наслідком цього рішення чимало правників «НУНС», БЮТ та інших бачать оголошення дострокових виборів Президента та Верховної Ради. Мовляв, відновивши Конституцію 1996 року, потрібно й владу обирати нову, бо ця нелегітимна. Уряд Азарова сформовано коаліцією, а відтепер жодних коаліцій, складених фракціями та «тушками», не потрібно.

Тож і глава держави, i урядовці, і народні депутати мають подати у відставку і готуватися до нових виборів. Адже всі ці органи влади було сформовано за Конституцією в редакції 2004 року. Ексміністр юстиції Роман Зварич каже, що, згідно зi ст. 5 Конституції, «джерелом влади в Україні є український народ, і винятково народ може передавати свої повноваження певним органам державної влади». А таке делегування повноважень відбувається лише шляхом проведення виборів.

Віктор Мусіяка окремо звертає увагу на правові засади подальшого функціонування Верховної Ради: «Це набір народних депутатів, половина яких повинна обиратися за мажоритарною системою. Усі депутати вільні. Тепер можуть обніматися і цілуватися, адже їх звільнили від пут фракційності».

Цікаво, що, згідно з Конституцією Кучми, повноваження парламенту спливають у березні 2011 року (тоді як нинішній склад парламенту націлений на вибори у 2012 році, оскільки дострокові вибори2007 відбулися, знову ж таки, за Конституцією2006). Але екс­Голова Верховної Ради Олександр Мороз, який підписував Конституцію у 96му i є співавтором політреформи2004, наполягає, що ВР треба переобирати восени 2011 року. Бо, згідно з попередніми конституційними нормами, парламентаріїв обирали на чотири роки, а не на п’ять.

До речі, за старою Конституцією, країна традиційно обирала Президента в останню неділю жовтня на п’ятий рік повноважень, як це і було на президентських перегонах 1999го та 2004 років. Чинна влада не коментує цих прогнозів. Міністр юстиції Олександр Лавринович лише заявив, що на виборах 31 жовтня мерів та місцеві ради обиратимуть вже на чотири роки, а не на п’ять, як раніше.