Кожному по двійці

Динамівці — хлопчики для биття в Придністров’ї

Переповідати всі перипетії матчу в Тирасполі немає сенсу – настільки безпорадними на тлі атлетичних «шерифів» були імениті гості. Можна зауважити, що Газзаєв пішов на експеримент і не випустив ні в «старті», ні на заміну жодного бразильця. Такий крок виявився також не дієвим. Перший гол динамівці пропустили вже в дебюті, коли голкіпер Денис Бойко, в найпростішій ситуації вибиваючи м’яча від своїх воріт, влучив у... сідниці нападникові господарів, і снаряд залетів, куди треба. А невдовзі під час подачі кутового навіщось по–волейбольному зіграв Євген Хачеріді, якого в цьому матчі ще не раз пошивали в дурні. Гол із пенальті міг стати не останнім для динамівців, але рівень виконавців «Шерифа» у другому таймі не дозволив реалізувати жодну з чудових нагод, які виникали внаслідок провалів українського клубу в обороні.

0:2 з молдаванами — це нагадує агонію. Хтось на виправдання «біло–синіх» скаже, що раз у житті й палиця стріляє, і кияни ще не втратили шанс стати першими в цій «відстійній» групі Ліги Європи. Можливо. Однак за виставами в театрі абсурду вболівальники найтитулованішого клубу України спостерігають уже не перший день. Тож таке ставлення до своєї справи футболістів, їхнього наставника і президента клубу давно всім набридло.

Як влучно помітив головний тренер «Шерифа» білорус Андрій Сосницький, Київ просто зневажливо поставився до свого опонента. А кому ж як не тренеру піднімати бойовий дух підопічних перед зустріччю з «прохідним» суперником, шукати ключі до щільної оборони? Очевидно, що осетинський спеціаліст утратив психологічний контакт із командою й вичерпав набір рішень.

Показовою була поведінка уболівальників київського клубу на трибунах скромного стадіону «Шериф». Півтисячі гостей з України весь другий тайм скандували образливі гасла на адресу Газзаєва та Суркіса. «У нас не залишилося нічого, окрім історії. Дякуємо, Ігоре», — це вже розгорнули банер із персональним посланням до президента «Динамо». А в середині другого тайму українські фани взагалі закидали поле «фаєрами» і хвилин на п’ять зупинили гру. Міліція ПМР (як і все в цій самопроголошеній республіці, вбрана за радянським зразком) не була готова й до спритності хлопця у динамівській футболці, котрий тоді ж вибіг на поле і змусив «сек’юріті» трохи поганятися за ним.

Після ганебної поразки лише Андрій Шевченко знайшов у собі сили підійти до фанатів, вислухати нарікання та подякувати за підтримку; решта ж команди одразу поспішила до роздягальні. До речі, трохи раніше саме капітан Шева опинився на позиції останнього захисника й перервав вихід придністровця сам на сам із Бойком, тобто не дав довести рахунок до розгромного.

Холодний душ у Парижі

Щодо «Карпат», то після успіхів у протистоянні з «Галатасараєм» і феєричного поєдинку з «Боруссією» галицький клуб, схоже, трохи переоцінив свої сили. Звісно, звинувачувати підопічних Олега Кононова в бажанні перемогти «Парі Сен–Жермен» аж ніяк не можна — галичани у столиці Франції, як мінімум, упродовж тайму демонстрували непоганий атакувальний футбол. Проте, мабуть, не слід було кидатися на «ПСЖ» з відкритим забралом. Хоча паризький клуб зараз і не нагадує гранда європейського футболу часів ліберійця Веа та бразильця Раї, проте колектив Антуана Комбуаре є представником першого ешелону одного з п’яти топових європейських чемпіонатів, володарем Кубка країни.

Крістофу Жалле і найкращому бомбардиру парижан Нене з далекої відстані вдалося «прошити» кіпера гостей Андрія Тлумака ще в дебюті матчу. «Пропускати на виїзді швидкий гол — це психологічний удар для футболістів. Однак мої підопічні показали непогану гру в атаці. Лише шкода, що не змогли жодного разу засмутити суперника. Чому? Можливо, не вистачило холоднокровності», — підбив підсумок протистояння Кононов.

Суворий вердикт

Якщо у Парижі львів’яни програли «по ділу», то в Харкові, де «Металіст» приймав фаворита групи I — голландський ПСВ, долю матчу, мабуть, визначив таки суддівський фактор. Український клуб відчув на власній шкірі особливості інтерпретації «фолу останньої надії». «Я думаю, що чистого вилучення не було. Там поруч перебувала ще пара наших гравців», — так захисник і капітан «Металіста» Мілан Обрадович виказував незгоду з рішенням французького судді Тоні Шапрона стосовно фолу Вільягри у штрафному майданчику. Змиритися і зрозуміти суворий вердикт представника Феміди справді важко, адже покарання було подвійним: пенальті, яке холоднокровно реалізував угорець Болаж Джуджак, і червона картка аргентинському порушникові. На думку наставників обох клубів–опонентів, саме цей епізод, датований 26–ю хвилиною, вплинув на подальший перебіг гри.

Пропущений м’яч вибив господарів із психологічної колії, і буквально за кілька хвилин через «дірку», яка утворилася в обороні харків’ян, прийшла повторна небезпека. Шведський форвард клубу з Ейндховена Маркус Берг вийшов на побачення з Владіміром Дишленковичем і подвоїв рахунок. Справа була зроблена. Атакувати заважав сильний дощ та калюжі на полі.