Діти–«ацетонщики»

Не всі знають, що «ацетоном» називають не тільки відому рідину без кольору і з характерним запахом, а ще й поширену нині дитячу хворобу. Що це за напасть? У чому вона виявляється? Які її основні симптоми? Як живеться малюкам–«ацетонщикам», які страждають на це захворювання? І що треба робити, аби дитина не захворіла на ацетонемічний синдром, як його іменує медицина? Відповіді на ці запитання «УМ» шукала у черкаських спеціалістів, які дуже часто мають справу з цим порушенням обміну речовин.

«Денис ходить і просить: «Дай котлетку, дай хоч ковбаски!»

В останній день відпочинку на морі трирічний Денис захворів. У малого болів живіт, голова, його нудило, він відмовлявся від їжі. Його мама Лариса Вєтрова була в розпачі. Жінка мала на руках квитки на вечірній поїзд до Черкас. А лакмус–тест показав, що в малого знову «ацетон».

У потязі хлопчику стало ще гірше — до всього додалася висока температура. На щастя, в сусідньому вагоні їхала лікар–терапевт. Провідниця попросила фахівця оглянути хворого хлопчика. Як потім виявилося, лікар чудово знала про цю недугу, бо в самої була донька–«ацетонщик». Тому в сумці лікаря були необхідні препарати. Завдяки уколам гостру форму хвороби в Дениса вдалося збити. Але після прибуття на Черкаську залізничну станцію Лариса Олександрівна взяла таксі й помчала з сином прямісінько в інфекційну лікарню. Малого відразу ж поклали під крапельницю.

«Денису було не більше двох років, коли ми дізналися, що є така хвороба. У вихідний пішли гуляти в міський парк і купили йому горішків у пакетику та цукерки «Чупа–чупс». Лікарі потім нам пояснили, що ці продукти й «зірвали» ацетон», — розповідає «Україні молодій» мама Дениса.

Вона каже, що за минулі роки її син мав напади більше десяти разів. Усе починається раптово. Дитина стає млявою, блідою, байдужою до всього, нічого не їсть. Далі піднімається висока температура, починається блювота. Важкий стан у хлопчика триває від одного до чотирьох днів.

«Наявність ацетону в сечі ми перевіряємо і контролюємо його зниження за допомогою спеціальних смужок–тестів. Вони завжди є в нашій аптечці», — говорить Лариса Олександрівна. За її словами, якщо результати швидкого тесту погані, Дениса відразу ж «садять» на сувору дієту. Каші варять тільки на воді, навіть без олії. Замість хліба дають сухарики, які самі й сушать. Жодного молока й сиру. Можна хіба що узвар із сухофруктів. Печиво — лише галетне. Яблука — тільки печені. І навіть коли гостра форма хвороби минає, у сім’ї продовжують дотримуватися дієти, щоб не допустити погіршення стану хлопчика.

«Аж серце болить, коли Дениска ходить і просить: «Дай котлетку, дай хоч ковбаски». Апетит у дитини починає відновлюватися, йому хочеться їсти, а ми ще повинні тримати дієту», — зізнається мама хлопчика. Вона каже, що на дієту сідає вся сім’я, бо як же можна щось смачненьке їсти, коли дитині нічого не можна дати. Лише тоді, коли вдасться збити «ацетон», Денису можна з’їсти, наприклад, парову котлету чи шматочок відвареної яловичини.

Коли в дитини з рота пахне ацетоном

«До цієї хвороби схильні діти дошкільного віку. В основному до 12 років. Така схильність може бути навіть вродженою», — пояснює «УМ» Наталя Штепа, завідуюча дитячим відділенням Черкаської міської інфекційної лікарні. За її словами, на ацетонемічний синдром страждають діти дуже активні, рухливі й особливо емоційні. Частіше хлопчики. Вони, як правило, мають худеньку статуру. Повільно набирають вагу. Завдяки непомірній активності в таких малюків іде перевитрата енергії. Коли її не вистачає, організм починає витрачати накопичені жирові запаси. Тоді в крові підвищується вміст кетонових тіл, зокрема таких, як ацетон, ацетонова і бета–оксимасляна кислота.

Лікар каже, що спричинити «ацетон» може не лише перевитрата енергії, а й пережитий стрес, далека поїздка або їжа. Чому наші бабусі не знали про таку напасть? Бо раніше їжа була натуральна, без хімічних домішок. А сьогодні дитина з’їла щось жирне, смажене. Або ж з апетитом посмакувала чiпсами, сухариками магазинними, скуштувала ковбаси, пельменів, сирків у шоколаді зі стабілізаторами та барвниками. Ці харчі подразнюють печінку, підшлункову залозу, слизові оболонки травного тракту. У малюка збільшується печінка, у крові знижується рівень цукру, виникає блювота, яку нелегко буває зупинити. Йде зневоднення й інтоксикація організму. Для малюка це дуже небезпечно. Під час блювоти організм разом із рідиною втрачає натрій, магній та калій, а гостра нестача цих мікроелементів спричиняє судоми.

Трапляється, що у дитини виникає діарея. Це коли підшлункова залоза не справляється з обміном речовин. Ви бачите, що у вашого малюка висока температура, але він активний, ніби й не захворів. Аж раптом стає млявим, сонливим, може весь час лежати. Такі симптоми мають насторожити батьків: треба звернутися до лікаря.

«Ще може бути запах «ацетону» з рота. Але не всі його чують. Є лікар, який від порога може це відчути. До речі, ацетонемічний синдром зустрічається не лише в черкаських дітей, як дехто вважає. І він не залежить від екології. Як і від сезону», — пояснює Наталя Штепа.

За її словами, зазвичай коли дитина досягає 12–річного віку, проблеми з «ацетоном» минають. У народі про це кажуть: «переростають». Після цього діти менше хворіють, вони не такі рухливі, як раніше. У них вирівнюється обмін речовин. Взагалі ацетонемічні кризи виникають переважно раптово. І від них страждають не тільки діти, а й дорослі, якщо вони мають захворювання ендокринної системи. У них точно такі самі симптоми, як і в дітей. Але дорослі важче переносять хворобу. Особливо чоловіки, пояснює Наталя Олегівна.

«Медики за добу відновлюють енергетичний баланс хворого»

Що треба робити, аби якомога швидше вивести дитину з ацетонемічного кризу? В першу чергу, наголошує пані Наталя, батьки повинні відновити в організмі малюка втрачену рідину. Тут ефективним буде вживання розчину регідрону. Крім того, слід організувати дрібне пиття. Великими об’ємами пити не можна, бо цим можна спровокувати нові напади блювоти. Давайте солодкий узвар із сухих яблук, щоб відновити цукор у крові. У жодному разі не варіть компот із груш, слив та абрикос, щоб не викликати в малюка здуття та пронос. Можна поїти хвору дитину солодким чаєм із лимоном, лужною мінеральною водою (наприклад, «Лужанська», «Поляна Квасова», «Боржомі»).

«Якщо мати не справляється з відновленням рідини і не знімає інтоксикацію, викликану ацетоном, то дитину треба госпіталізовувати. В умовах лікувального закладу, якщо хвороба не запущена, медики за добу відновлюють енергетичний баланс», — зазначає лікар.

Пані Наталя говорить, що успіх у лікуванні залежить ще й від того, на фоні чого виник ацетон. Адже блювота може розпочатися не лише від ацетонемічного синдрому, а й від менінгіту або від кишкової інфекції.

Багато в лікуванні ацетонемічного кризу важить дієта. Батьки мають обмежити вживання дитиною жирних сортів м’яса, субпродуктів, смаженої їжі, сирих фруктів та овочів — приблизно на тиждень. Треба давати протерті круп’яні супи. Ні в якому разі не годуйте дитину концентрованими м’ясними, рибними або грибними бульйонами. Цільне молоко, кисломолочні продукти можна вживати, але коли ацетон уже негативний (за аналізами). Варто забути про магазинні продукти з консервантами, стабілізаторами, барвниками. Табу має бути й на чіпси, горішки, жувальні гумки.

Лікар радить котролювати і вживання дитиною шоколадних цукерок та шоколаду, газованої води. Бо це «вороги» печінки та підшлункової. Окрім цього, каже пані Наталя, не зловживайте ряжанкою та сметаною, баклажанами, цвітною капустою, помідорами, апельсинами — продуктами, які теж можуть викликати ацетонемічний синдром.

Й обов’язково, наголошує Наталя Штепа, годуйте малюка п’ять–шiсть разів на день. Слідкуйте, щоб дитина не перевантажувалася ні фізично, ні психологічно. Обмежте її час за комп’ютером і телевізором. Краще більше гуляйте у будь–яку погоду і не менше двох годин щодня. Загартовуйте дитину. Ефективний контрастний душ для ніг.

І ще, підсумовує лікар ніколи не займайтеся самолікуванням, обов’язково звертайтеся по допомогу до лікаря. І педіатр, і гастроентеролог підберуть для вашого малюка і лікування, і харчування. А якщо є така можливість, оздоровіть дитину в санаторії, де є слабомінералізовані лужні води.

ВАРТО ЗНАТИ

Ацетонемічний криз починається в дитини тоді, коли в її крові накопичується велика кількість кетонових тіл — ацетону і ацетооцтової кислоти. Якщо це сталося один раз — це криз. Коли ж це повторюється, то медики констатують уже ацетонемічний синдром. Такі діти мають нестійкий апетит, схильні до неврозів і бувають уперті. Але, як це не дивно, у своєму розвитку вони випереджають однолітків. Рано починають говорити, дуже допитливі, у них відмінна пам’ять, вони успішні в навчанні.

ВАЖЛИВО!

Основний симптом ацетонемічного синдрому — сильна блювота — може виникати й при деяких інших захворюваннях. Його прояви схожі й на кишковий грип, і на апендицит, і на гостре харчове отруєння. Діагноз може точно поставити тільки лікар! Не намагайтеся лікувати малюка самостійно, навіть якщо в нього проявляються всі описані симптоми!

БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ

Лікарі визначають такі симптоми ацетонемічного кризу:

— болі в животі;

— блідість шкіри;

— сонливість;

— млявість;

— нудота;

— підвищення температури більше 38 градусів;

— наявність у сечі, блювоті та у повітрі, яке видихає дитина, запаху ацетону.