«Країна мрій» зблизька

У культурному просторі України, окрім загальновідомого міжнародного world music фестивалю, існує ще один цікавий бренд — музичне видавництво «Країна Мрій», діяльність якого в останні роки є не менш показовим, креативним і організуючим фактором у розвитку сучасної музичної культури. Цей видавничий лейбл очолює Михайло Друченко — людина з чималим фаховим досвідом і смаком. Наприкінці 90х він був одним з ініціаторів незалежного видавничого руху, засновником першого в країні незалежного лейблу «McLaren Zoo». Тоді завдяки йому світ побачили перші релізи гуртів «Раббота Хо», «Арський Ліс», «Борщ», сольний диск Олександра Піпи, акустичний проект Василя Гонтарського «Вася і Хобот». З Михайлом ми говоримо про сьогодення «Країни Мрій» та про реалії сучасного шоу­бізу.

— Як і коли виникла ідея музичного видавництва з такою промовистою назвою?

— «Країна Мрій» — одна з найпопулярніших пісень групи «В.В.», а сама ідея створення видавництва належить Олегові Скрипці. Маючи досвід роботи із добрим десятком українських та російських аудіокомпаній та стикаючись щоразу з неможливістю у цивілізований спосіб проконтролювати видавничий процес, зокрема реальні наклади, фінанси та промоцію видань, він вирішив узяти все у свої руки. Адже не є секретом, що такі гіганти, як «Бітлз» або «Ролінг Стоунз», зовсім невипадково створювали власні агенції та видавництва... У першу чергу, перед нами стояла нагальна задача упорядкувати записи «В.В.». Йшлося про перші п’ять студійних альбомів команди, які ми й перевидали з максимально можливим якісним звуком та оригінальним дизайном.

— Отже, «Країна Мрій» відпочатку позиціонувалась як видавництво Олега Скрипки і «В.В.»?

— Це видавництво, яке повною мірою було б спроможне втілювати творчі ідеї Олега Скрипки без будьяких посередників. Йшлося про повний видавничий цикл — від запису і репертуарної політики до продажу готової продукції. Почали ми з наведення порядку у «вевешному» господарстві і видання дисків у такий спосіб, щоб це подобалося нам самим. Крім того, власне видавництво дало можливість використовувати ім’я, досвід та авторитет Олега, щоб допомагати молодим групам і артистам, для яких стартовий період становлення є найскладнішим.

— Сьогодні ваш каталог нараховує більше сорока позицій. Окрім альбомів «В.В.» та сольних робіт Олега Скрипки, приємно вражають антологія «Шедеври української музики» на шести дисках, упорядником якої був сам Скрипка та альбом «Українська героїчна пісня»...

— Ці збірки справді були досить високо оцінені, а особисто мені дуже подобається «Українська героїчна пісня» — справжній концептуальний альбом, в якому виразно помітна якісна продюсерська робота.

— Сьогодні очевидною є криза індустрії звукозапису. Всі, хто вчора купував диски, нині просто скачують улюблену музику з інтернету.

— Або просто вмикають радіо. Ще років десять тому кожен, хто бажав слухати музику, мусив купити або касету, або диск. Зараз лише в Києві два десятки радіостанцій цілодобово крутять пісні на будьякий смак — навіщо взагалі щось купувати? А проблема піратства в інтернеті існує не лише в Україні. Сьогодні в усьому світі аудіокомпаніїмейджори тримаються здебільшого за рахунок великих каталогів, а невеличкі видавництва існують за гроші відданих фанів, для яких випускаються різноманітні колекційні видання з обмеженим накладом та навколомузична сувенірна продукція. Таким шляхом прямує і «Країна Мрій» — рік тому ми остаточно відмовились від масових бюджетних видань, зосередившись винятково на релізах для вибагливих меломанів та колекціонерів. Так, наприклад, останній студійний альбом «В.В.» був виданий на вінілі, зараз готуємо ексклюзивне подарункове видання — весь музичний доробок «Воплів» за 25 років.

— Наскільки ви з Олегом взаємоінтегровані у видавничих справах?

— Максимально. Кожний проект готується дуже ретельно. Олег — абсолютний перфекціоніст, людина безкомпромісна і вимоглива.

— Чи вже зробили ви для себе якісь відкриття у новій генерації музикантів?

— Триває співпраця з чудовою чернівецькою ейсід­джазовою формацією «Самата», з лучанами «Флайзза».

— Як впливає поява паралельних проектів на творче самопочуття самих «Воплів Відоплясова»?

— Дуже позитивно. Кількість концертів у «В.В.» значно збільшилася, сьогодні на Олега і групу попит як ніколи.

ПЛАНІВ ГРОМАДДЯ

Найближчим часом світ побачить альбом «Гуманісти» — спільний проект Олега Скрипки та Леся Подерв’янського. Готуємо до друку сьомий випуск серії «Шедеври української музики» під робочою назвою «Автентичний гуртовий спів», розпочалася робота над диском, присвяченим пам’яті Сергія Кузьмінського. Торік було видано максісингл Олега Скрипки «Серце у мене вразливе» з піснями українського композитора­пісняра Богдана Веселовського, який творив у Львові у 30ті роки минулого сторіччя, а згодом виїхав до Америки. Зараз на підході повноформатний альбом під назвою «Жоржина», головною метою якого стало відтворення атмосфери, духу і настроїв тієї доби. До речі, робота над альбомом надихнула Олега на створення власного джазоркестру, до складу якого ввійшли найкращі українські джазові та рок­музиканти — контрабасист Олексій Мельченко (також грає у «В.В.»), барабанщиквіртуоз Олег Коссовський, акордеоніст Олег Микитюк.