«Це ж Москва!»

Окремі спеціалісти поспішили назвати виступ українських «художниць» на світовій першості провальним — мовляв, уперше з 1992 року наші дівчата залишили планетарний форум без медалей. І справді, з незалежністю Україна отримала потужну школу художньої гімнастики, яка регулярно штампувала зірок світового масштабу — Катерину Серебрянську, Олену Вітриченко, Ганну Безсонову. Саме з іменами цих спортсменок пов’язані великі успіхи «граційної» України.

Проте впадати в розпач після московського «безмедалля» не варто. Ганна Безсонова, яка нещодавно завершила кар’єру, не залишила за собою «випалений килим». Їй на зміну прийшла талановита 19–річна Аліна Максименко. У Москві вона хоч і не здобула жодної медалі, але п’ятим місцем у багатоборстві заявила про серйозність своїх амбіцій. До речі, свої виступи на «мундіалях» олімпійська чемпіонка Атланти–1996 Катерина Серебрянська почала теж із п’ятої позиції на ЧС 1992 року.

Не драматизує ситуацію й державний тренер з худож­ньої гімнастики Світлана Євенко. «Виступ непоганий, особливо враховуючи той факт, що чемпіонат проходив у Москві», — каже пані Євенко в коментарі «УМ». Про напружені стосунки української та російської федерацій зайвий раз нагадувати не потрібно. За словами держтренера, наприкінці турніру ледь не розгорівся черговий скандал — через те, що організатори не включили українську команду до числа учасників гала–концерту, мотивувавши своє рішення відсутністю медалей у наших дівчат.

Художня гімнастика — таки суб’єктивний вид спорту. Що вже казати про турнір у Москві, якщо російські лобісти штучно підтримують своїх спортсменок і на змаганнях в інших країнах. Нещодавно з вуст колишньої російської «художниці» пролунала красномовна фраза: «Судді — це ті ж глядачі, але з певним багажем професійних знань». Тож не дивно, що в кулуарах московського турніру знову лунали слова про упереджене суддівство. «Мені особисто доводилося чути й від окремих арбітрів, і від уболівальників, що Аліна Максименко заслуговувала на «бронзу» в багатоборстві, не кажучи вже про нагороди в окремих видах, — каже Світлана Євенко. — А виступ нашої Наталі Годунко арбітри просто не сприйняли».

Нагадаємо, що досвідчена Годунко, яка так і не змогла вийти з тіні Ганни Безсонової, після дворічної перерви вирішила повернутися на килим. Як пояснила Світлана Миколаївна, тренерський штаб повернув досвідчену спортсменку до складу, бо у збірній досі не підросла третя спортсменка, необхідна для командних змагань.

Попри роздачу авансів у київському гімнастичному господарстві хвилюються за психологічний стан Аліни Максименко. «Годунко — перевірений боєць, а Аліна зараз переживає той вік, коли може просто махнути рукою на гімнастику», — зазначає держтренер. За її словами, досвідчена спортсменка потрібна команді як «психологічний локомотив» на шляху до Лондона–2012.