Між нами, Артемами й Івановими

Уже традиційно українські важкоатлети на міжнародних змаганнях розраховують на успіх переважно у «великих» вагових категоріях. Хоч як шукав здібних «дрібних» хлопців головний тренер тоді ще всієї збірної України, а нині — її жіночої частини Василь Кулак, знайти гідних атлетів у «низькі» категорії не вдалося. Зате завойовані позиції серед «супертяжів» українці тримають, що й підтвердила минулотижнева світова першість в Анталії.

Поміж наших медалі цього разу здобували тільки чоловіки. Щоправда, їхня 11–та підсумкова позиція аж ніяк не надихає тренерів, адже для повного комплекту ліцензій на Олімпіаду–2012 потрібно за підсумками чемпіонатів світу 2010 і 2011 років потрапити до провідної шістки.

Ще менш втішна ситуація у жінок. Без призерок Олімпійських ігор 2008 року — травмованих Ольги Коробки й Наталки Давидової — дівоча збірна України не потрапила до числа одинадцяти країн, яким дісталися нагороди. Останньою надією була Юлія Довгаль, але у ваговій категорії понад 75 кг вона виявилася лише сьомою.

Реноме «синьо–жовтих» в останні дні турніру на турецькому курорті підтримали два Артеми. У категорії до 94 кг продовжив прогресувати 22–річний кримчанин Іванов. Як­що на весняному чемпіонаті Європи він за сумою двох вправ, поштовху й ривка, обмежився «бронзою», то в Анталії у двоборстві став срібним призером. Нагороду такого ж ґатунку Артем Іванов узяв і окремо в ривку, хоча особистий рекорд установив у поштовху. Поступився українець усього одним кілограмом (402 проти 403)... теж Іванову, але Олександру — молодому конкуренту й однофамільцю з Росії.

А от у суперваговиків (понад 105 кг) за нагороди боролися переважно досвідчені бійці. Приємно, що в компанії найсильніших штангістів планети не загубився 30–річний маріуполець Артем Удачин. Як і партнер по збірній Іванов, він здобув дві відзнаки — в ривку і двоборстві, але — бронзові. Претендувати на більше срібному призеру ЧС–2006 і ЧС–2009 завадила травма. Під час другої спроби в поштовху штанга повела Удачина вбік, і він навіть упав на поміст. Олімпійський чемпіон, німець Матіас Штайнер, аж стрибав від радості, коли набрав таку ж суму, як українець (440 кг), але обійшов його в суперечці за «срібло» за рахунок меншої власної ваги. Чемпіоном же з показником 453 кг (208+245) став «вискочка» з Ірану — 20–річний гігант Бехдад Салімікордасіабі.

Більшого очікували від чемпіона Європи, призера минулорічного світового форуму Ігоря Шимечка. Але банальна травма не дозволила перспективному львів’янину взяти в ривку початкову вагу 200 кг. Тож його виступ у поштовху мав скоріше формальний характер, хоча один раз штангу вагою 220 кг він таки зафіксував над головою.

Далеко від п’єдесталу опинилися й інші наші богатирі: у вазі до 85 кг Юрій Чикида й Костянтин Селіванов — 13–й і 22–й відповідно, Костянтин Пілієв (до 94 кг) — 18–й, Микола Гордійчук (до 105 кг) — 11–й.

У командному заліку трійки найкращих відрізнялися лише тре­тьою позицією: Китай, Ро­сія, Польща — у чоловіків; Китай, Росія, Ка­захстан — у жінок.