За ту реформу — отримайте двійки!

Усе ж таки є певна знаковість у тому, що Закон «Про внесення змін до Конституції України», ухвалений Верховною Радою у розпал Майдану — 8 грудня 2004 року, отримав порядковий номер 2222 — ІV. Свого часу він став компромісом для політичних еліт держави, а з 1 січня 2006 року — де–факто перестав бути чинним, оскільки ухвалені парламентарiями зміни і де–юре, і де–факто стали «тілом» Конституції. Згідно з політреформою–2004, у тому ж 2006 році Кабмін вперше було сформовано парламентською коаліцією, а Віктор Янукович, очоливши уряд, не мав жодних претензій до тих змін. Утім зараз команда новообраного Президента Януковича ту саму політреформу інакше як неконституційною не називає й бажає повернути своєму лідеру президентські повноваження Кучми, згідно з Конституцією 1996 року. 252 нардепи з коаліції швидко направили до Конституційного Суду подання, в якому просять розглянути відповідність Конституції закону №2222. Перший розгляд справи у формі усного слухання КСУ провів учора у прямому ефірі. Уже виступ судді–доповідача по справі Сергія Вдовиченка, позиція авторів подання, яких представляли «регіонали» Дмитро Шпенов і Владислав Забарський, та спілкування з пресою у кулуарах представника Президента у КС Олени Лукаш засвідчили: закону зі знаковим номером, а відтак і політреформі, усі сторони процесу мають намір ставити лише «жирні» двійки.

Де процедура, а де «тіло»

Головний аргумент «регіона­лів» — при ухвалені закону №2222 порушили встановлену Конституцією процедуру (ВР проголосувала зміни без висновку КС), тож закон є неконституційним. Суддя–доповідач Сергій Вдовиченко дотримується цієї ж «лінії партії»: мовляв, ще тоді Венеціанська комісія вказала на порушення процедури, а сам закон «був прийнятий поспішно з метою вирішення гострої політичної кризи». А ще ж було занепокоєння з цього приводу ПАРЄ у 2005 році, в якому владу України закликали «якомога швидше виправити ці помилки, щоб забезпечити легітимність конституційності змін». «Виправляти помилки» вирішила вже нова влада. За словами судді Вдовиченка, свої висновки висловили Президент Янукович, Прем’єр Азаров, міністр юстиції Лавринович та науковці. Звісно ж, усі вони вважають, що процедура «була не та, як нині треба».

Олії у вогонь напередодні підлив хіба що екс–міністр юстиції Микола Оніщук, який наголосив, що будь–яке рішення КС з цього приводу залишає «тіло» Конституції недоторканним. Тобто «регіонали» не зможуть просто взяти і відмотати час на кілька років тому. Потрібно знову проходити всю процедуру ухвалення конституційних змін й мати у «багажі» не менш 300 голосів у ВР. Мало цього, чимало незалежних правників (зокрема, авторитетний експерт з конституційного права Віктор Мусіяка) переконані, що КС взагалі не мав розглядати дане подання, оскільки закон №2222 має особливий статус і втрачає свою чинність після того як його положення стають «тілом» Конституції. Тобто закон «помер» в ніч на новий 2006 рік.

Утім у представників суб’єк­та права на конституційне подання, нардепів від ПР Дмитра Шпенова і Владислава Забарського позиція протилежна: непотрібний закон досі чинний, інакше б конституційна Феміда не відкрила провадження у цій справі. А на запитання судді КС Віктора Шишкіна, чи усвідомлюють вони, що в разі скасування цього закону доведеться вносити зміни у величезний обсяг діючих законів та інших актів, ухвалених на основі нової редакції Конституції, депутати зауважили, що ті «зміни так розбалансували систему влади в Україні, що їх усе одно доведеться вносити по новій».

Після двійки — працюємо по–новому?

Про правові наслідки можливого скасування змін до Конституції воліє не говорити й представник Президента у КС Олена Лукаш. Мовляв, зарано ще. Водночас, за її словами, у Банкової вже є певний сценарій дій у разі скасування конституційних змін від 2004 року. Майбутнє рішення КС пані Лукаш назвала довгоочікуваним. Тобто у позитивному для себе результаті, після зміни ледь не третини складу КС, нова влада не сумнівається?

Нині Олена Лукаш вважає, що нардепи від ПР у 2004 році «зробили помилку та неконституційний крок, проголосувавши за закон про внесення змін до Конституції». «Я визнаю помилку, і час її виправляти», — каже вона, не кліпнувши оком. «Деяким парламентарiям ну дуже хотілося отримати право на безчесний та беззаконний третій тур президентських виборів–2004, — навела пані Лукаш служителям Феміди свої аргументи. — Це була умова прийняття змін до Конституції, якої існувати не може в жодній правовій державі».

Відкриті слухання завершилися у КС уже по обіді. Перекусивши, судді КС перейшли до закритої частини пленарного засідання. Голова КС Анатолій Головін не схотів назвати дату оголошення рішення. Натомість нардеп від БЮТ, відомий правник Сергій Міщенко прогнозує, що рішення оголосять до кінця тижня — тобто вже сьогодні.