СТОЛИЧНА АФІША

КІНО

«Край» (Росія)

Режисер — Олексій Учитель, у ролях: Володимир Машков, Сергій Гармаш, Юлія Пересільд, Аньйорка Штрехель

Новий російський фільм, інтерес до якого підігрітий оскарівською легендою — стрічку висунули від Росії на здобуття нагороди у номінації «Найкращий іноземний фільм». У «Краї» режисер Олексій Учитель (відзначений премією ММКФ та «Нікою») експлуатує популярну в російському кіновиробництві тему Другої світової війни. Але, на відміну від провальної стрічки «Втомлені сонцем–2» Нікіти Міхалкова, у «Краї» зробили ставки не на ура–патріотизм, а на екшн та любов, хоча закручується та любов на одному з найбільших конфліктів, що породила Друга світова війна, — неприязні радянських людей до німців.

У центрі оповіді — машиніст–ударник Ігнат (Володимир Машков), якого доля занесла в Сибір, де в дрімучих лісах він знаходить німецьку дівчину. Після того як чоловік привозить німкеню в село, й розгортається основна драматургія фільму.

«Дочка якудзи» (Росія)

Режисер — Сергій Бодров–старший, у ролях: Чіка Аракава, Вадим Дорофєєв, Наомаса Мусака, Сергій Гармаш, Ірина Розанова, Віктор Сухоруков, Анна Міхалкова

Після історичної мелодрами «Монгол», що викликала позитивне сприйняття у глядача й хороші касові збори, режисер Сергій Бодров–старший взявся за комедійну тематику, але знову з поглядом на Схід. Його нова історія — про японську мафію, точніше — про дочку якудзи, яку батько має «перекинути» в Європу. Але по дорозі 10–річна Юріка опиняється на півдні Росії, де рятує життя російському хлопцеві Льоші. Тепер, за законами японської мафії, Льоха до кінця життя має охороняти Юріку. Комедійне в картині визначає співставлення російської та японської культур, тут і виникають кумедні ситуації «складнощів перекладу».

«Чат» (Велика Британія)

Режисер — Хідео Наката, у ролях: Аарон Джонсон, Імоджен Путс, Метью Бірд, Ханна Мюррей, Джейкоб Андерсон

Автор «Дзвінка» Хідео Наката «збацав» для нас новий хорор. Цього разу цілком реальний, що ґрунтується на залежності сучасної людини від інтернету, а точніше віртуальної реальності — чатів, де самотня душа завжди може знайти собі співрозмовника. У таких тенетах опиняється четвірка юних британців, які знайомляться в мережі з Вільямом, чарівним хлопцем, котрому вдається підкорити тінейджерів своїй волі.

Серед плюсів картини — візуалізація чата як системи окремих приміщень (така собі інтерпретація віртуального світу), використання мультиплікації й потужного музичного супроводу. Але найбільшою знахідкою Накати є все ж участь у фільмі Аарона Джонсона, підростаючої зірки британського кіно: він відпрацював на всі сто, місцями витягуючи на собі провальні моменти. Хоча 20–річний Джонсон встиг засвітитися не лише в кіно («Піпєц» і «Стати Джоном Ленноном»), а й у скандальному зв’язку з художницею Сем Тейлор–Вуд, яка влітку цього року народила йому доньку.

ФЕСТИВАЛІ

Революція на граніті. 20 років потому

24—26 вересня у Ірпіні під Києвом пройде фестиваль «Гайдамака.ua», присвячений національному визвольному руху

Якщо десь проходить політично–мистецька акція, то будь певен — 90 відсотків, що її проводить мистецьке об’єднання «Остання барикада». Так і з фестивалем «Гайдамака.ua». «Цей фестиваль приурочений до 20–річчя студентської революції на граніті — найпотужнішої та найяскравішої акції виборювання незалежності у 80–х — на поч. 90–х, — каже організатор події народний депутат і голова «Останньої барикади» Олесь Доній. — Тому фестиваль не просто мистецький, а в першу чергу, ідеологічний». Зрештою, у зв’язку з цим дві третини часу й території фестивалю займуть дискусії, відкриті лекції й «круглі столи». Всі ці події територіально відбуватимуться на двох малих сценах, на одній з яких — «Дискусійній» — можна буде взяти участь у обговоренні суспільно–політичних тем, а на іншій — «Мистецькій» — обговорювати наболіле в українській культурі.

Відомо, що лекції читатимуть Левко Лук’яненко і Степан Хмара, Василь Овсієнко (присвятить свій виступ Василеві Стусу) й Володимир Вятрович (тема «Таємниці архівів СБУ про УПА»). Володимир Фесенко, Ігор Коліушко, Олексій Гарань модеруватимуть «круглий стіл» «Як творити нову опозицію?». Провокативною обіцяє бути дискусія на тему «Місія Львова та Галичини» (оскільки тему породив Табачник, то учасники розмови Маркіян Іващишин, Тарас Возняк, Роман Чайка і Остап Семерак дискутуватимуть із ним заочно). За культпровідників виступатимуть Вахтанг Кіпіані, Фагот, Місько Барбара, Лірник Сашко й брати Капранови, які міркуватимуть над тим «Що таке цензура і як вона загрожує демократії». Робота всіх дискусійних сцен триватиме з 11.00 й до 18.00.

Після цього в хід піде музична артилерія, канонади від якої розходитимуться Ірпінем до 23.00. Це — «Рутенія», «Тартак», «Гайдамаки», «ТНМК», «Мертвий півень», Тарас Компаніченко, Тарас Чубай, Едуард Драч, хор «Гомін». Усіх їх об’єднує наявність в репертуарі патріотичних пісень, пояснює Олесь Доній: «Це ті, хто виступав на студентській революції на граніті, молодші виконавці, а також хор «Гомін» на чолі з Леопольдом Ященком: на мітингах у 80–х вони уперше заспівали «Червону калину» й підняли синьо–жовтий прапор». Після закінчення концерту найвитриваліші матимуть змогу посидіти й поспівати з бардами у тіснішому колі.

Вхід на імпрезу — платний: 50—80 грн. за три дні. Олесь Доній переконаний, що плата за участь знайде розуміння серед патріотів: «Ми збираємо людей, які свідомі своєї участі», й обіцяє, що не лише програма, а й погода не підведе.