Ситуація в енергетичному секторі України наближається до критичної. Офіційна Москва все наполегливіше вимагає злиття свого «Газпрому» з нашим «Нафтогазом» — читай поглинання російським монополістом вітчизняної паливної галузі, а відтак — і всієї української економіки. Що зможе протиставити цьому тиску українська влада — питання номер один сьогоднішнього дня. Поки що ми бачимо з боку влади здебільшого правильні оцінки ситуації, перспективні декларації і публічні намагання щось зробити — без видимих позитивних результатів. Попри щедрі передвиборчі обіцянки «змінити все на краще», чуємо хоча й справедливий, але тільки один аргумент: новий уряд, мовляв, виправляє помилки своїх попередників. Такий підхід має право на існування, але тепер, коли нинішня владна команда господарить півроку, 46 мільйонам українців уже не цікаво, що було раніше і хто більше винен. Нинішня влада мала достатньо часу, аби реалізувати свої основні обіцянки, якщо вони були достатньо обґрунтованими. З одного боку — факт: уряд Тимошенко зробив чимало системних кроків у нікуди. Але ж і влада, яка працює вже сьомий місяць, не може називатися «новою». Це просто «нинішня» влада, від якої чекають ефективних дій.