Судний день настав

      Після двох групових турнірів чемпіонату світу, коли ще можна було дозволити собі помилятися, для найсильніших збірних надійшла пора вирішальних матчів. До фіналу лишається всього пара кроків і, аналізуючи гру команд, можна зробити деякі висновки та поворожити на тріумфатора.

      Звичайно, в центрі постійної уваги перебуває збірна господарів чемпіонату, яка користується просто шаленою підтримкою своїх співгромадян. Жеребкування груп виявилося дуже сприятливим для чехів — напередодні чвертьфіналу в шести матчах вони зустрілися лише з одним топ-суперником — канадцями. Повна зірок команда демонструвала в основному комбінаційний і видовищний хокей, але варто зауважити, що їй це дозволяли суперники, які сприймали запропоновану гру, та й арбітри не обходили господарів своєю прихильністю. Дзвіночки-попередження пролунали вже в зустрічах з австрійцями і швейцарцями, які змогли вчинити серйозний спротив місцевим «левам». Можливо, чехи не звернули уваги на застереження, заглушені фанфарами своїх ЗМІ, а може, просто не було змогли покращувати свою гру.

      Стосовно суперника чехів по чвертьфіналу — збірної  США — складалося враження, що «хлопці з другосортних» команд НХЛ приїхали у відпустку і просто час від часу виходять на майданчик, аби лише не втратити навичок гри. Чи не після кожного матчу в Остраві янкі можно було зустріти вночі на центральній вулиці міста, де гості з-за океану непогано проводили час. Але з того й складається професіоналізм найвищого гатунку, що хокеїсти знають, коли вони можуть дозволити собі розслабитися, а коли час працювати. Контраст між Гіллом чи Мелоуном з пляшкою пива в барі й ними ж — на майданчику насправді вражаючий. Зігравши внічию зі словаками та обігравши росіян, команда набрала саме стільки очок, щоб прорватися до «плей-оф».

      Напередодні матчу між збірними США та Чехії місцеві газети були настільки впевнені у перемозі своїх улюбленців, що заявляли про повернення Шпачека після отриманої в матчі з канадцями травми саме у півфіналі, забуваючи часом про 1/4. Американці ж відмовилися грати за чеськими законами, і на майданчику точилася в цілому рівна гра з перевагою одного iз суперників у деякі проміжки часу. Дві шайби від Шкоули та Ягра американських хокеїстів не засмутили. Дотримуючись своєї лінії, за допомогою етнічного корейця Парка, Веструма, а також пані Вдачі у вигляді клюшки чеського гравця, від якої шайба залетіла до воріт Томаша Вокоуна, підопічні Пітера Лавіолетта відновили рівновагу. Чехи цього явно не очікували і не змогли знайти в собі тактичних чи фізичних резервів для перелому в матчі. Обопільно гострий овертайм також не виявив переможця — визначати півфіналіста довелося в серії булітів. Кілька разів шайба примушувала дзвеніти каркас воріт, але до сітки потрапила лише одного разу: в п’ятій спробі Енді Роач з німецького «Мангайма» красиво переграв чеського воротаря Вокоуна, а Їржі Допіта не зміг це повторити стосовно Тая Конкліна, шокувавши більшу частину громадян своєї країни.

      Перед «вильотом» чехів найбільшим провалом вважався російський. Конкретну причину чергового фіаско збірної Росії назвати не можна, бо нерайдужну для наших сусідів картину складає ціла купа фактів. Не секрет, що найкращі хокеїсти світу грають за океаном, а таких у складі «трикольорових» налічувалося значно менше в порівнянні з іншими командами. Інше питання — чому. Дехто не бажав грати під керівництвом суворого 73-річного Віктора Тихонова, у когось давні конфлікти з федерацією, яка вміє лише командувати людьми, а не розмовляти з ними на рівних. Та й суперечки всередині російського хокею не сприяли гармонії в команді. Можна казати про суддівські помилки на користь суперників росіян, але на майданчику команда не справляла враження колективу зі спільною метою, хокеїсти часто припускалися дитячих помилок, а потім намагалися героїчно рятувати гру самотужки, але сучасний хокей цього вже не дозволяє.

      Старі перевірені кадри латишів (Керч, Ірбе, Пантелєєв, Жолток) та шведський наставник Ліндстьом допомогли прибалтійській збірній ввірватися до вісімки кращих. Після бойових нічиїх з німцями і швейцарцями вирішальною стала перемога Латвії над австрійцями. Проте протиставити збірній «Тре крунур» у чвертьфіналі, крім настрою, латиші нічого не змогли.

      До речі, саме скандинави, на думку автора цих рядків, виглядають найбільш збалансованою командою на чемпіонаті: кожен гравець знає, що він має робити і що в цей момент робитимуть партнери. Шведи  діють дуже організовано, вміють захищатися і максимально використовувати свої можливості в атаці. Дуже ймовірно, що Аксельссона, Нюландера, Альфредссона і Ко ми побачимо у фіналі. До того ж, вибувши з розіграшу Кубка Стенлії, прибувають на ЧС-2004 шведські суперзірки Петер Форсберг і Ніклас Лідстрьом.

      Найбільш імовірним суперником шведської збірної у вирішальній грі спеціалісти бачать словаків. Злагоджений колектив професіоналів-віртуозів користується не набагато меншою підтримкою фанів, ніж чехи. Атакуючі можливості команди всім добре відомі, а в останніх поєдинках збірна Словаччини показує й серйозну гру в обороні. Хоча до фіналу потрібно ще дійти...

      Минулорічні чемпіони — канадці — особливо не вражають своєю грою, здобуваючи «робочі» перемоги над більшістю суперників. Проти тих же чехів вони змогли лише влаштувати велику бійку. Ймовірно, дається взнаки втома після важкого сезону в НХЛ, бо важко ще чимось пояснити низьку реалізацію гольових моментів, що створюються в достатній кількості. Адже сумніви в майстерності Хітлі, Нідермайєрів, Сміта навряд чи в когось виникають. Учорашній чвертьфінал зі збірною Фінляндії мав стати лакмусовим папірцем на виявлення претензій щодо утримання «кленовими» титулу чемпіонів світу.

ТАБЛО

Перші чвертьфінали

(Прага, 5 травня)

Швеція — Латвія — 4:1 (3:0, 0:0, 1:1)

Чехія — США — 2:2 (0:0, 2:1, 0:1, 0:0), буліти — 0:1