Прихильники Саакашвiлi святкують перемогу в боротьбi за цiлiснiсть країни. (Фото РЕЙТЕР.)
У ніч із середи на четвер, взявши курс на Москву, в батумське небо піднявся літак із Асланом Абашидзе на борту. Так Аджарію покидав її «лев», який 13 років міцно тримався за посаду керівника автономії. Опозиція тріумфувала всю ніч, натовп, котрий до самого ранку піснями і танцями виражав свою ейфорію, не міг втриматися, щоб не здійснити публічний, хоч і заочний, акт наруги над поваленим вождем. Крісло Абашидзе, винесене з його кабінету у Верховній раді Аджарії, розтрощили і спалили перед пам'ятником його діда — Мемеда Абашидзе, який стояв біля витоків створення автономії. Інші речі з резиденції екс-керівника, разом із цінними подарунками, розібрали на сувеніри.
Рішення піти у відставку, а фактично втекти, як на цьому наголошує центральна влада в Тбілісі, далося Аслану Абашидзе нелегко. Спершу він виступив по телебаченню із запереченням чуток про можливу відставку. А вже за декілька годин — після чотиригодинних переговорів із секретарем Ради безпеки РФ Ігорем Івановим — нишком покинув Аджарію. Перед відльотом Абашидзе наказав своїй парламентській охороні скласти зброю, передало «Франс Пресс». Не останню роль в усуненні Абашидзе відіграла Росія, оскільки стіни Білокам'яної були тим тилом, на який опирався аджарський керівник. У середу російський президент Володимир Путін двічі мав телефонну розмову зі своїм грузинським колегою Михайлом Саакашвілі, внаслідок чого у Батумі було відправлено Іванова. Таким чином Саакашвілі вже вдруге упивається перемогою «трояндової революції».
«Аслан утік, Аджарія вільна. Сьогодні зроблений важливий крок до об'єднання Грузії. Поки я живий, у Грузії не буде внутрішніх кордонів і розмежувальних ліній. Я переконаний, що невдовзі ми з вами підемо в Абхазію і повністю об'єднаємося», — тріумфував президент, виступаючи у підкореному Батумі, водночас обіцяючи зберегти автономний статус краю. Кореспонденти інформаційних агенцій вказують, що Саакашвілі оголосив про введення прямого президентського правління за кілька годин до відльоту Абашидзе. Грузинські ЗМІ також розповсюдили заяву Державного департаменту США, «який вітає встановлення влади Тбілісі» в Аджарії. Отже, грузинський лідер семимильними кроками втілює в життя програму централізації влади, розпочату відразу після інавгурації у січні. Тепер Тбілісі контролює територію з 300-тисячним населенням і, що найголовніше, — з батумським портом, важливим пунктом траспортування нафти з Каспію. Щоб запобігти мародерству і заворушенням, в Аджарії створено спеціальний штаб для відновлення правопорядку на чолі з міністром внутрішніх справ Грузії Гіоргієм Барамідзе. Грузинська влада також оголосила амністію колишнім прихильникам Абашидзе, які «вчасно одумалися і зробили свій вибір», підкреслив Михайло Саакашвілі. Прощення отримав, зокрема, аджарський міністр внутрішніх справ Джемал Гогітідзе, якого згодом було госпіталізовано з діагнозом «інфаркт», повідомили в прес-службі руху «Наша Аджарія».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
