За літописними згадками, перший політ на саморобних крилах здійснив англійський чернець Олівер із Малмсбері, який стрибнув з ними із монастирської дзвіниці і залишився живим, хоч і зламав ноги. Аналогічну напівлегенду донесла до нас також російська історія: 1656 року юнак Микита Крякутний виготовив крила і спробував полетіти з церковної дзвіниці, за що був страчений за велінням царя Івана Грозного.

Часи змінюються, і те, що тоді вважалося дерзновенним поривом (або небаченою крамолою), нині стало явищем буденним: у Вінниці польоти парапланериста вряди–годи можна спостерігати просто над багатоповерхівками найбільшого в місті житлового масиву Вишенька. А при бажанні спробувати свої сили у вільному ширянні з власним крилом після спеціальної підготовки може практично кожен, і враження будуть зовсім не ті, що при польоті в салоні літака.

Однак лише 20 років тому український парапланеризм робив тільки перші кроки, причому переважно на голому ентузіазмі людей, яких захопило мистецтво відчути себе птахами. Один із таких — Сергій Шибінський.